Морі Оґай
Морі Оґай (яп. 森 鷗外, 17 лютого 1862 року — 8 липня 1922 року) – японський письменник, генерал-лейтенант військово-медичної служби, медичний хірург, історик, критик та перекладач. Перший президент Імперської академії мистецтв (1919–1922, зараз Японська академія мистецтв).
| Морі Оґай | |
|---|---|
| яп. 森 鷗外 | |
 | |
| Ім'я при народженні | яп. 森 林太郎 |
| Народився |
17 лютого 1862 Цувано |
| Помер |
8 липня 1922 (60 років) Токіо, Японія ·інфекційне захворювання |
| Поховання | Kōfuku-jid, Zenrin Templed і Монастир Йомей |
| Громадянство |
 Японія |
| Діяльність | прозаїк, поет, літературний критик, перекладач |
| Alma mater | Токійський університет |
| Знання мов | японська[1] |
| Заклад | Університет Кейо |
| Учасник | Японсько-цінська війна і Російсько-японська війна |
| Роки активності | з 1882 |
| Magnum opus | The Dancing Girld, Q11260464?, Vita Sexualisd, Seinend, Q11514591?, The Wild Geesed, Q17224376?, The Abe Familyd, Q17226953?, Управитель Сансьо, Q11515556?, Takasebuned, Q11574776?, Q11260514?, Yokohama City Songd і municipal anthem of Hamamatsud |
| Військове звання | генерал |
| Батько | Shizuyasu Morid |
| Родичі | Akamatsu Noriyoshid |
| Брати, сестри | Takeji Mikid і Koganei Kimikod |
| У шлюбі з | Mori Shiged і Toshiko Akamatsud |
| Діти | Oto Morid, Mori Marid, Annu Koborid і Rui Morid |
| Нагороди |
 |
| IMDb | ID 0605286 |
| |
Біографія[ред. | ред. код]
Народився у селищі Цувано на острові Хонсю. Справжнє ім‘я Оґая – Рінтаро. Син лікаря з класу аристократичних воїнів (самураїв[2]), оскільки за традицією старший син мав обрати таку ж професію, як батько, Морі Оґай вивчав медицину спочатку в Токіо, а з 1884 по 1888 рік – у Німеччині. Свій вільний час приділяв літературі. Як військовий медик[3] Морі брав участь у Японо-китайській війні 1894–1895 рр.[4] та у війні з Росією у 1904–1905 рр.[5] Провів три роки на південному заході Японії (1899–1902), де вивчав історичні хроніки та біографії діячів минулого. У відставку Морі Оґай[6] пішов у званні генерал-лейтенанта військово-медичної служби.
Творчість[ред. | ред. код]
У 1890 році він опублікував оповідання «Майхіме» («Дівчина, що танцює») – розповідь, що ґрунтується на його власному досвіді нещасливого кохання між німецькою дівчиною та японським студентом у Берліні. Це започаткувало моду на автобіографічні одкровення серед японських письменників. Найпопулярніший роман Оґая «Дикий гусак» — це історія неоголошеного кохання коханки лихваря до студента-медика, який щодня проходить повз її будинок. Також велику роль у творчості письменника відіграють історичні повісті. Цікавим є твір «Сім'я Абе». Тут автор докладно описує жорстокі звичаї японського феодалізму.
Літературні критики назвали Оґая фундатором романтизму в японській літературі XIX століття. Молодий письменник критикував реалістичний напрям у мистецтві. У 1889 році Морі заснував журнал "Дамба", в якому пропагувалися естетичні принципи романтизму.
Крім того, у творах молодий письменник часто порушував проблеми співвідношення традиції та сучасності. До кінця життя Морі Оґай захоплювався християнськими ідеями, а також античною філософією[7].
Твори[ред. | ред. код]
Романтизм[ред. | ред. код]
- Дівчина, що танцює (яп. 舞姫 Майхіме) (1890)
- Бульбашки на воді (яп. うたかたの記 Утаката но кі) (1890)
- Кур'єр (яп. 文づかひ Фумідзукай) (1891)
- Дикий гусак (яп. 雁 Ган) (1911-1913)
Історичні повісті[ред. | ред. код]
- Передсмертний лист Окіцу Ягоемона (яп. 興津弥五右衛門の遺書 Окіцу Ягоемона але все) (1912)
- Сім'я Абе (яп. 阿部一族 Абе Ітідзоку) (1913)
Нагороди[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Долин А. А. Японский романтизм и становление новой поэзии / отв. ред. И. Л. Львова. М. : ГРВЛ, Наука, 1978. 282 с.
- Григорьева Т., Логунова В. Японская литература : краткий очерк. М., 1964.
- Гришелева Л. Д., Чегодарь Н. И. Японская литература нового времени. Эпоха Мэйдзи. М., 1998.
- Иванова Г. Д. Мори Огай / отв. ред. В. Н. Горегляд. М. : Наука, 1982. 248 с. (Писатели и учёные Востока).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Ishimoda, Shō; 石母田, 正 (1985). Chūseiteki sekai no keisei. 岩波書店. ISBN 4-00-334361-1. OCLC 674213226.
- ↑ Шевченко, П. І. (2009). Трудове виховання в історії розвитку школи. КДПУ.
- ↑ Guberskiĭ, L. V.; Kyïvsʹkyĭ nat︠s︡ionalʹnyĭ universytet imeni Tarasa Shevchenka. Instytut miz︠h︡narodnykh vidnosyn (2004). Ukraïnsʹka dyplomatychna ent︠s︡yklopedii︠a︡ : u dvokh tomakh. Kyïv: Znanni︠a︡ Ukraïny. ISBN 966-316-039-X. OCLC 61312095.
- ↑ Smoliĭ, V. A.; Смолій, В. А.; Instytut istoriï Ukraïny; "Naukova dumka"; Інститут історії України; "Наукова думка" (2003-2019). Ent︠s︡yklopedii︠a︡ istoriï Ukraïny. Kyïv. ISBN 966-00-0632-2. OCLC 56112443. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 14 травня 2022.
- ↑ Morita, James R.; Bowring, Richard John (1980). Mori Ōgai and the Modernization of Japanese Culture. World Literature Today. Т. 54, № 3. с. 490. doi:10.2307/40135291. ISSN 0196-3570. Процитовано 13 травня 2022.
- ↑ Marvin Marcus (1985). Mori Ōgai and Biography as a Literary Genre in Japan. Biography. Т. 8, № 3. с. 211—226. doi:10.1353/bio.2010.0489. ISSN 1529-1456. Процитовано 13 травня 2022.