Моче

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Поширення культури Моче на мапі Перу

Моче, Мочіка або прото-Чіму — доколумбова культура в Південній Америці, що існувала з 1 по 8 століття на узбережжі Перу. Як і у культури Чіму, спадкоємиці Моче, її центр розташовувався в районі міста Трухійо. Південніше Моче жили носії культури Наска.

Культура[ред.ред. код]

Піраміда Місяця

Моче населяли одинадцять долин в посушливій прибережній смузі північного Перу. Вони спорудили розгалужену мережу іригаційних каналів, удобрювали землю за допомогою гуано і вирощували кукурудзу та квасолю. У зрошених долинах утворилися незалежні міста з власними правителями і священиками. Моче залишили після себе Піраміду Сонця (Huaca del Sol) і Піраміду Місяця (Huaca de la Luna), найбільші споруди, зведені в стародавній Південній Америці. У Моче не було власної писемності, проте піктографічні зображення, що збереглися, дозволяють відновити картину їх цивілізації.

Ремесла[ред.ред. код]

У Моче були високо розвинені ремесла, одним з яких була обробка металів. Крім золота і срібла, вони вміли обробляти мідь. Їм були відомі способи виготовлення різних мідних сплавів, зокрема тумбага. Вони володіли технікою нанесення золота на мідні поверхні. В цілому, за технологіями культура Моче може бути порявняна з культурами мідного і бронзового віків в Європі і на Близькому Сході. Високорозвинутим ремеслом було і виробництво кераміки, що відрізнялася особливо наближеними до реальних форм виробами. Примітно, що вельми часто зустрічаються посудини у формі еротичних фігур, безліч питань викликає частота зображення гетеросексуального анального сексу.

Жертвоприношения[ред.ред. код]

При розкопках було пітверджено, що у Моче існували криваві ритуали. Після вивчення багатьох скелетів, учені прийшли до висновку, що вони були принесені в жертву богам, мабуть, у проханнях дощу, які в цьому регіоні украй рідкісні. Також є докази, що в культурі Моче високі позиції займали жінки. Наприклад, на збережених зображеннях, чаші з кров'ю жертв правителеві подають саме вони. Питання, ким були жертви, є предметом суперечок серед учених. За однією версією, вони були представниками знаті, що програли в ритуальних поєдинках, за іншою — полоненими в озброєних конфліктах з сусідніми племенами і державами. Існує теорія, що занепад культури Моче був викликаний саме релігійною запеклістю. Моче вкладали дуже багато зусиль і ресурсів в свої ритуали і приносили в жертву, як правило, молодих і продуктивних членів суспільства. Жертвуючи своєю молоддю, Моче самі позбавляли себе майбутнього.

Археологічні знахідки[ред.ред. код]

Посудина із зображенням орального сексу

У селища Уака-Рахада в лютому 1987 року було виявлено поховання, що добре збереглося і було не розграбованим. У ньому покоївся Правитель Сіпану, що жив в 3 столітті, а також його челядь. Сам Правитель був похований разом зі своїми наложницями та іншими підданими, принесеними в жертву після його смерті. У правій руці він тримав золотий скіпетр, а на саркофазі біля його ніг були зображені переможені і підлеглі вороги. Прикраси на голові і у вухах служили видними атрибутами його влади.

Зроблені досі знахідки обриваються на 7 столітті. За деякими припущеннями, декілька явищ Ель-Ніньйо впродовж 30 років привели до дуже сильних дощів і руйнування іригаційної інфраструктури. Після цього мала місце тривала засуха, яка примусила Моче покинути великі міста і переселитися в більш маленькі селища в глибині континенту. Не виключено, що в цю епоху справа дійшла до громадянської війни за продовольчі і водні ресурси, що залишилися. Війни і голод призвели до зникнення культури.

Посилання[ред.ред. код]