Мунджамьон
| Мунджамьон | ||
| ||
|---|---|---|
| 491 — 519 | ||
| Попередник: | Чансу | |
| Наступник: | Анжан | |
| Народження: | 5 століття | |
| Смерть: | 519 | |
| Країна: | Когурьо | |
| Релігія: | буддизм | |
| Батько: | Jodad | |
| Діти: | Анжан і Анвон | |
Мунджамьон (кор. 문자명, 文咨明, Munja-myeong, Munja-myŏng; пом. 519) — корейський ван, двадцять перший правитель держави Когурьо періоду Трьох держав.
Біографія[ред. | ред. код]
Був сином спадкоємця престолу, сина вана Чансу, Джоди, який помер раніше за свого батька[1], тому 491 року, після смерті Чансу, трон зайняв Мунджамьон.
За свого правління Мунджамьон підтримував і розвивав дипломатичні зв'язки з Північною Вей, Південною Ці та Лян[2]. Користуючись дружніми стосунками з північними сусідами, ван Когурьо продовжив зміцнювати свою владу на Корейському півострові[3].
494 року до Когурьо було приєднано рештки держави Пуйо, яка припинила своє існування під ударами кочових племен мохе[3]. Тим часом посилився союз Пекче та Сілли в їхній спільній боротьбі проти Когурьо[4][5]. Зокрема 505 року Пекче, мобілізувавши близько 3 000 вояків, здійснила напад на кордони Когурьо. Наступного року Мунджамьон завдав удару у відповідь, однак успіху не мав через голод, що спалахнув у його країні[4].
Подібно до свого діда ван Мунджамьон підтримував буддизм у Когурьо, який прийшов до країни ще за правління вана Сосуріма[2].
Помер 519 року, після чого трон зайняв його старший син Анжан[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Chong-uk, Yi (2005). Koguryŏ-ŭi yŏksa. Seoul: Kimyŏngsa. с. 369—370. ISBN 9788934917625.
- ↑ а б Jin Gwan (2008). The history of accepting Buddhism during Goguryeo (Korean) . Seoul: Kyŏngsŏwŏn. с. 291—304. ISBN 9788992062787. Архів оригіналу за 13 квітня 2018. Процитовано 11 травня 2020.
- ↑ а б Sin, Hyŏng-sik (2003). The History of Goguryeo (高句麗史) (кор.) . Seoul: Ehwa yŏja taehakkyo. с. 227. ISBN 9788973005284. Архів оригіналу за 13 квітня 2018. Процитовано 11 травня 2020.
- ↑ а б Pak, Yŏng-gyu (2008). The annals of Goguryeo in one hand (кор.) . Seoul: Ungjin Tatk'ŏm. ISBN 9788901047508. Архів оригіналу за 13 квітня 2018. Процитовано 11 травня 2020.
- ↑ Kim, Bushik (1145). Samguk Sagi (三國史記) (вид. 卷第二十六 百濟本紀 第四). Архів оригіналу за 13 квітня 2018. Процитовано 11 травня 2020.
|
.svg){kind=small}
