Набоков Борис Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Борис Набоков
Особисті дані
Повне ім'я Борис Павлович
Набоков
Народження 1912(1912)
  Барнаул, Російська імперія
Смерть 16 січня 1975(1975-01-16)
  Москва, СРСР
Зріст 179 см
Вага 78 кг
Громадянство СРСР СРСР
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1929—1930 СРСР «Клуб будівельників» ? (-?)
1931—1933 СРСР «Серп і Молот» (М) ? (-?)
1934—1935 СРСР Команда Тихоокеанського флоту ? (-?)
1936 СРСР «Серп і Молот» (М) ? (-?)
1937—1939 СРСР «Металург» (М) 49 (-?)
1941 СРСР «Спартак» (Од) 5 (-12)
1945 СРСР КБФ (Ленінград) ? (-?)
1946 СРСР «Авангард» (Л) ? (?)
1946—1947 СРСР ВМС (М) 8+ (-?)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1947
1963
1964
1969—1973
1972
СРСР ВМС (М)
СРСР СРСР U-20
СРСР «Пахтакор» (Т)
СРСР СРСР U-20
СРСР СРСР (ол.)
Звання, нагороди
Нагороди
медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Борис Павлович Набоков (рос. Борис Павлович Набоков; нар. 1912, Барнаул, Російська імперіяпом. 16 січня 1975, Москва, СРСР) — радянський футболіст та тренер, виступав на позиції воротаря.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

У 1929 році розпочав кар'єру гравця у «Клубі будівельників». У 1931 році став гравцем клубу «Серп і Молот» (Москва). У 1934—1935 роках проходив військову службу на флоті, під час якої виступав у команді Тихоокеанського флоту. У 1936 році повернувся до «Серпу» й «Молоту», який у 1937 році був реорганізований у «Металург». У 1941 році захищав кольори одеського «Спартака». Під час Радянсько-німецької війни брав участь у воєнних діях. По завершенні війни став гравцем КБФ (Ленінград). У 1945 році отримав запрошення від ленінградського «Авангарда». У 1946 році перейшов до головного клубу моряків ВМС (Москва), в складі якого 1947 року й завершив кар'єру гравця.

Тренерська діяльність[ред. | ред. код]

Ще будучи гравцем розпочав тренерську діяльність. У 1947 році керував ВМС (Москва), а потім до 1950 року допомагав тренувати команду. З 1956 по 1962 році працював тренером у Раді футбольного комітету СРСР. У 1963 році призначений на посаду головного тренера молодіжної збірної СРСР U-20. У 1964 році прийняв запрошення від ташкентського «Пахтакора»[1], якою керував до листопада 1964 року. У 1965—1968 роках знову працював тренером Ради футбольного комітету СРСР. У 1969 році допомагав тренувати олімпійську збірну СРСР, а в травні 1972 році в 1-у поєдинку був її головним тренером[2]. З 1969 по 1973 роки також працював селекціонером молодіжної збірної СРСР.

16 січня 1975 року помер у Москві у віці 63-х років.

Досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Серп і Молот»/«Металург» (Москва)

Як тренера[ред. | ред. код]

«Пахтакор» (Ташкент)

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • СРСР Майстер спорту СРСР
  • бойові ордени й медалі

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Uff.uz: Дмитро Михайлович. Жіночий футбол (і не тільки) - "Батьки й діди" народної команди. Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 20 січня 2018.
  2. Футбол у Росії. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 20 січня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]