Пахтакор (футбольний клуб)
 |
|||
| Повна назва | ФК «Пахтакор» Ташкент |
||
| Рік заснування | 1956 | ||
| Місто |  Ташкент, Узбекистан |
||
| Стадіон | «Пахтакор» | ||
| Вміщує | 35 000 | ||
| Президент | Абдукаххор Тухтаєв |
||
| Головний тренер | Равшан Хайдаров |
||
| Ліга | Чемпіонат Узбекистану | ||
| 2009 | 2-е | ||
|
|||
ФК «Пахтакор» Ташкент (узб. «Paxtakor» futbol klubi) — узбекський футбольний клуб з міста Ташкент. Один з найвідоміших клубів Узбекистану. Найтитулованіший клуб країни. Протягом 36 сезонів (1956—1991) виступав у різних лігах чемпіонатів СРСР, в тому числі Вищої ліги СРСР. Єдиний клуб Середньої Азії який грав в фіналі Кубку СРСР. Починаючи з 1992 року — неодмінний учасник вищої ліги чемпіонату Узбекистану.
Зміст |
Історія[ред.]
Свій перший матч «Пахтакор» провів 8 квітня 1956 з командою міста Молотова (зараз місто Перм). Цей день вважається днем заснування клубу.
У 1959 році команда вийшла у Вищу лігу чемпіонату СРСР. Найяскравішим футболістом «Пахтакора» в 1950-60-і роки був нападаючий Геннадій Красницький.
У сезоні 1962 року команда зайняла почесне 6-е місце в чемпіонаті СРСР, але розвинути успіх не вдалося, в наступному сезоні клуб залишив вищий дивізіон. У 1964 році «Пахтакор» під керівництвом Олександра Абрамова домігся повернення у Вищу лігу.
У 1968 році клуб пробився у фінал Кубка СРСР, де поступився московському «Торпедо».
У 1971 році «Пахтакор» знову вилетів в Першу лігу, а в наступному сезоні повернувся у Вищу лігу, вигравши турнір першої ліги.
В кінці 1970-х років у «Пахтакора» підібралася перспективна команда, але в 1979 році трапилася трагедія. На шляху до Мінська на гру проти місцевої команди в небі поблизу Дніпродзержинська літак з гравцями «Пахтакора» зіштохнувся з іншим літаком. Через цю трагедію в 1979 році і кількох наступних чемпіонатах клуб «Пахтакор» був посилений добровольцями з інших клубів. Крім того, до регламенту чемпіонату СРСР з футболу була внесена стаття, за якою протягом 3 років, незалежно від результатів, «Пахтакор» зберігав місце у вищій лізі радянського футболу.
Була зібрана нова команда, зокрема до неї прийшов нападник Андрій Якубік, який в сезоні 1982 став найкращим бомбардиром Вищої ліги та допоміг команді зайняти шосте місце. В 1984 році команда вилетіла до Першої ліги і надалі формувалася з гравців дублюючого чи навіть юніорського складу й не претендувала на повернення до Вищого дивізіону, що породило іронічний вираз того часу — «Пахтакор-чемпіон».[Джерело?] Втім, у 1991 році команда таки вийшла до Вищої ліги, але це був останній розіграш Чемпіонату СРСР.
«Пахтакор» був єдиним узбецьким клубом в історії Вищої ліги СРСР. Він провів там 22 сезони, маючи 212 перемог, 211 нічиїх і 299 програшів. Його найкращим результатом у лізі було 6-е місце, якого клуб досягав двічі, в 1962 і 1982 роках. А в 1968 році команда, єдина з команд Середньої Азії, виходила у фінал Кубку СРСР.
З 1992 року «Пахтакор» — неодмінний учасник вищої ліги чемпіонату Узбекистану.
Досягнення[ред.]
- Чемпіон Узбекистану (8) : 1992, 1998, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007
- Володар Кубку Узбекистану (10) : 1993, 1997, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2009
- Фіналіст Кубку СРСР : 1968
