Нововоронезька АЕС
Координати: 51°16′56″ пн. ш. 39°12′36″ сх. д. / 51.28222° пн. ш. 39.21000° сх. д.
| Нововоронезька АЕС | |
|---|---|
| рос. Нововоронежская АЭС | |
 | |
| Країна |
 Росія |
| Адмінодиниця | Нововоронеж |
| Місцезнаходження |
Росія |
| Початок будівництва | 1958 |
| Початок експлуатації | вересень 1964 |
| Кінець експлуатації | 1988 (блок I) — 1990 (блок II) — 2016 (блок III) - 2017 (блок IV) — 2035 (блок V) |
| Організація | ВАТ «Концерн Росенергоатом» |
| Технічні параметри | |
| Кількість енергоблоків | 5 |
| Будується енергоблоків | 2 |
| Реакторів в експлуатації | 3 |
| Генеруюча потужність | 1834 МВт |
| Інша інформація | |
| Сайт | Нововоронезька АЕС |
 | |
 Нововоронезька АЕС у Вікісховищі | |
 | Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. (жовтень 2018) |
Нововоронезька атомна електростанція — діюча АЕС, розташована у Воронезькій області поруч з містом Нововоронеж, Росія. Є філією ВАТ «Концерн Росенергоатом»
Нововоронезька АЕС є джерелом електричної енергії, на 85 % забезпечуючи Воронезьку область. Станція є не тільки джерелом електроенергії. З 1986 року вона на 50 % забезпечує місто Нововоронеж теплом.
Електроенергія АЕС видається споживачам по лініях напругою 110, 220 і 500 кВ.
Власники та керівництво[ред. | ред. код]
Станція входила до 18 вересня 2008 року в ФГУП «Росенергоатом», після його реорганізації входить в концерн «Росенергоатом».
У 1972 році станції було присвоєно ім'я 50-річчя СРСР, а в 1976 році за успіхи в освоєнні енергоблоків атомної станції нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.
Компонування[ред. | ред. код]
На енергоблоках № 3 і 4 типу використовуються реактори ВВЕР-440, турбоустановки К-220-44, в кількості 4 штуки (по дві на кожен енергоблок) і типу генератори ТВВ-220-2, в кількості 4-х штук (тобто по дві на енергоблок). Центральний зал реакторного відділення і машинний зал на цих двох енергоблоках загальні. На енергоблоці 5 використовується Реактор ВВЕР-1000, турбоустановки К-500-60 в кількості дві штуки і генератор ТТВ-500-4 в кількості дві штуки. Реакторне обладнання енергоблоку № 5 розміщено у середині захисної оболонки (контайнменту).
Енергоблоки[ред. | ред. код]
АЕС спроектовано на базі несерійних водо-водяних реакторів енергетичних корпусного типу зі звичайною водою під тиском. На середину 2010-х в роботі перебувають енергоблоки № 3, 4, 5, загальною електричною потужністю 1834 МВт. Енергоблоки № 1 і 2 вже виведені з експлуатації. Кожен з п'яти реакторів станції є головним, тобто прототипом серійних енергетичних реакторів. Корпуси всіх реакторів Нововоронезької АЕС виготовлені ВО «Іжорський завод» м Колпіно Санкт-Петербургу.
Енергоблоки 1 і 2[ред. | ред. код]
Енергоблок № 1 почав будуватися у 1958 році, № 2 у 1964 році. На енергоблоках експлуатувалися реактори ВВЕР-210 (1 енергоблок) і ВВЕР- 365 (2 енергоблок). У вересні 1964 року розпочав свою роботу перший блок НВ АЕС, в грудні 1969 другий. На повну потужність енергоблоки були виведені в грудні 1964 (перший) і в квітні +1970 (другий). Перший блок зупинено у 1984 році, другий у 1990. На середину 2010-х ведуться роботи з підготовки до виведення цих реакторів з експлуатації. Також на 1, 2 блоках НВАЕС проходять випробування новітніх систем дезактивації та переробки РАВ (радіоактивних відходів).
Енергоблоки 3 і 4[ред. | ред. код]
Будівництво енергоблоків почалося у 1967 році. У грудні 1971 року було введено в експлуатацію третій енергоблок, рівно через рік четвертий. У червні 1972 3 енергоблок було виведено на максимальну потужність, у травні 1973 роки на повну потужність став працювати четвертий енергоблок. Використовують на енергоблоці реактори типу ВВЕР-440. Устаткування реакторних установок розміщено в герметичних боксах, котрі забезпечують утримання в цих приміщеннях радіоактивних речовин при розущільненні першого контуру. За проектними строками 3 енергоблок мав бути виведений з експлуатації у 2001 році, четвертий у 2002 р але у зв'язку з не стачою електроенергії термін експлуатації енергоблоків було продовжено. Вони будуть зупинені у 2016 (3 енергоблок) і у 2017 році (4 енергоблок). З 2015—2017 рік проводяться роботи по продовженню роботи блоків ще на 15 років.
Енергоблок 5[ред. | ред. код]
У 1972 році почалося будівництво 5-го енергоблоку Нововоронезької АЕС. Його введено в експлуатацію було у травні 1980 року, на 100 % потужності був виведений в лютому 1981 року. На цьому енергоблоці використовується реактор ВВЕР-1000 (Модифікація В-187). Реакторна установка 5-го енергоблоку є головною. Техніко-економічні показники енергоблоку № 5 в порівнянні з іншими енергоблоками Нововоронезької АЕС були покращені за рахунок збільшення потужності, укрупнення і вдосконалення обладнання, зниження капітальних витрат.
Енергоблоки № 6 і 7[ред. | ред. код]
Спочатку планувалися як окрема АЕС (Нововоронезька АЕС-2), але у 2010 році були приєднані до існуючої АЕС.
Будівництво двох енергоблоків оцінюється в млрд рублів 220—240.[1][2][3]
Принципова відмінність нових енергоблоків в тому, застосувати зараз них в реактори що ВВЕР-1200, проекту АЕС-2006.
Реактор ВВЕР-1200 є розвитком ВВЕР-1000, серійне будівництво якого здійснювалося у СРСР. Багато енергоблоків експлуатують уже по 20-30 років і добре зарекомендували себе. Проте реакторна установка має ряд істотних технічних відмінностей.
Теплова потужність — 3200 МВт, електрична — 1150 МВт. Також як і потужність, параметри першого контуру трохи вище, ніж у АЕС з ВВЕР-1000: Тиск близько 16,2 МПа, температура теплоносія на вході в реактор близько 300 на виході 330 ° С вище і параметри другого контуру: тиск пара перед турбіною 7,0 МПа, температура води що живить близько 225 ° С
Як паливо планується використовувати нові тепловиділяючі збірки ТВЗ-2М, які вже проходять дослідну експлуатацію на Балаковській АЕС.
Інформація по енергоблоках[ред. | ред. код]
| Енергоблок[4] | Тип реакторів | Потужність | Початок будівництва | Підключення до мережі | Введення в експлуатацію | Закриття | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чистий | Брутто | ||||||
| Нововороніж-1 | ВВЕР-210 | 197 МВт | 210 МВт | 01.07.1957 | 30.09.1964 | 31.12.1964 | 16.02.1988 |
| Нововороніж-2 | ВВЕР-365 | 336 МВт | 365 МВт | 01.06.1964 | 27.12.1969 | 14.04.1970 | 29.08.1990 |
| Нововороніж-3 | ВВЕР-440/179 | 385 МВт | 417 МВт | 01.07.1967 | 27.12.1971 | 29.06.1972 | 2031 рік (план) |
| Нововороніж-4 | ВВЕР-440/179 | 385 МВт | 417 МВт | 01.07.1967 | 28.12.1972 | 24.03.1973 | 2032 рік (план) |
| Нововороніж-5 | ВВЕР-1000/187 | 950 МВт | 1000 МВт | 01.03.1974 | 31.05.1980 | 20.02.1981 | 2035 рік[5](план) |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Российская газета В Нововоронеже построят ещё два энергоблока Антон Валагин http://www.rg.ru/2013/04/22/reg-cfo/aes.html [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] «Воронежский губернатор Алексей Гордеев напомнил, что „Росатом“ является крупнейшим инвестором региона: строительство НВАЭС-2 оценивается в 220 миллиардов рублей, корпорация обязала подрядчиков создавать в Воронежской области филиалы и платить налоги в местный бюджет».
- ↑ «Expert Online» / Полтриллиона для энергетиков Вадим Пономарев http://expert.ru/2012/02/14/poltrilliona-dlya-energetikov/ [Архівовано 10 червня 2016 у Wayback Machine.] «В 2008 году на площадке, расположенной неподалеку НВАЭС-2, началось реальное строительство ещё двух энергоблоков совокупной мощностью 2,4 ГВт стоимостью 240 млрд рублей»
- ↑ Журнал Энергополис Сколько стоит атомная энергия? 15-02-2013, 20:25 http://energypolis.ru/portal/2013/1750-skolko-stoit-atomnaya-yenergiya.html [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] «214 млрд рублей без НДС»
- ↑ Power Reactor Information System [Архівовано 11 лютого 2012 у Wayback Machine.] of the МАГАТЕ: «Russian Federation: Nuclear Power Reactors» [Архівовано 2012-02-11 у Wayback Machine.] (english)
- ↑ Нововоронежская АЭС в 2016 году завершит эксплуатацию третьего энергоблока | Российское атомное сообщество. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 29 жовтня 2015.
Джерела[ред. | ред. код]
| ||||||||||||||||
