Новодворський Андрій Осипович
| Новодворський Андрій Осипович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | Андрій Йосипович Новодворсьский | |||
| Псевдонім | А. Осипович | |||
| Народився |
4 (16) липня 1853 Київська губернія, Російська імперія | |||
| Помер |
2 (14) квітня 1882[1] (28 років) Ніцца, Франція[1] ·туберкульоз | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Російська імперія | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | письменник, прозаїк-романіст | |||
| Мова творів | російська | |||
|
| ||||
Андрій Новодворський (псевдонім Осипович) (1853—1882) — письменник, белетрист.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1853 році у зубожілій польській шляхетській сім'ї в Київській губернії у правобережній Україні.
Новодворському було 13 років, коли помер батько, на нього ліг обов'язок підтримувати матір та сестер. Він навчався в той час в Немирівській гімназії, яку скінчив 1870.
Новодворському доводилося на «кондиціях» жити вкрай убогих та принизливих умовах; це підірвало здоров'я. У 1870-х Новодворський деякий час слухав лекції на математичному факультеті Київського університету, потім переїхав до Санкт-Петербургу та 1877 дебютував в «Вітчизняних записках» повістю «Епізод з життя ні пави, ні ворони», за якою були й інші кілька повістей - «Кар'єра», «Тітонька», «Сувенір», «Роман», «Мрійники», «Історія», «Напередодні» (у «Вітчизняних записках», «Слові» і «Новому огляді»).
1881 — відкрилася швидкоплинні сухоти . Коштом літературного фонду його відправили до Ніцци, де він помер у квітні 1882.
Тільки через 15 років після його смерті, 1897, його повісті, розкидані по старих журналах, та ще таким, які були заборонені до видачі з бібліотек, були видані окремо (Санкт-Петербург, 1897). При цьому був час, коли «Епізод з життя ні пави, ні ворони» користувався надзвичайною популярністю, і навіть Михаїл Щедрін ставив Новодворського вище за відомого серед московитів Всеволода Гаршина.
Несприятливі умови, у які поставила Новодворського доля, відбилися на його творах. Бажання відобразити той настрій, яким було охоплено покоління кінця 1870-х років, призвело до того, що всі твори Новодворського зіткані з алегорій та натяків.
Література[ред. | ред. код]
- Груздев А. І. Новодворський-Осипович // Історія російської культури: В 10 т. / АН СССР. Ин-т рус. літ. (Пушкін. Дім). — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1941—1956. Т. IX. Література 70—80-х років. Ч. 2. — 1956. — С. 168—175.
- Осипович (А. О. Новодворский) // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ а б Миронов Г. М. Новодворский // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 5.