Ноел Кантвелл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ноел Кантвелл
Особисті дані
Повне ім'я Ноел Юкаріа Корнеліус
Кантвелл
Народження 28 лютого 1932(1932-02-28)
  Корк, Ірландія
Смерть 8 вересня 2005(2005-09-08) (73 роки)
  Пітерборо, Англія
Зріст 183 см
Громадянство  Ірландія
Позиція захисник і крайній захисник[d]
Професіональні клуби*
1949—1950 Ірландія «Вестерн Роверз»
1950—1952 Ірландія «Корк Атлетік»
1952—1960 Англія «Вест Гем Юнайтед» 248 (11)
1960—1967 Англія «Манчестер Юнайтед» 123 (6)
Національна збірна
1953—1967 Ірландія Ірландія 36 (14)
Тренерська діяльність**
1967—1972 Англія «Ковентрі Сіті»
1972 США «Нью Інгланд Ті Мен»
1972—1977 Англія «Пітерборо Юнайтед»
1977—1978 США «Джексонвілл Ті Мен»
1980—1982 Англія «Пітерборо Юнайтед»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ноел Юкаріа Корнеліус Кантвелл (англ. Noel Euchuria Cornelius Cantwell; 28 лютого 1932, Корк, Ірландська Вільна держава — 8 вересня 2005, Пітерборо, Англія) — ірландський крикетчик, футболіст і футбольний тренер. Найбільш відомий за своїми виступами за футбольні клуби «Вест Гем Юнайтед», «Манчестер Юнайтед» і національну збірну Ірландії.

Футбольна кар'єра[ред. | ред. код]

Кантвелл почав грати у футбол у клубі свого рідного міста, «Корк Атлетік». Його помітив головний тренер «Вест Гема» Тед Фентон і в 1952 році 20-річний Кантвелл переїхав у Лондон, ставши гравцем «молотобійців».

Будучи гравцем «Вест Гема», він зіграв за збірну Лондона у фіналі Кубка ярмарків 1 травня 1958 року. Кантвелл був капітаном «Вест Гема», коли «молотки» виграли Другий дивізіон в сезоні 1957/58, і клуб повернувся у вищий дивізіон англійського чемпіонату вперше з 1930 року. Всього за «Вест Гем» він зіграв 274 матчі і забив 11 голів.

У листопаді 1960 року Кантвелл перейшов в «Манчестер Юнайтед» за £29 500, ставши найдорожчим крайнім захисником в історії британського футболу. Його дебют за «Манчестер Юнайтед» відбувся 26 листопада 1960 року в матчі проти «Кардіфф Сіті». У фінальному матчі Кубка Англії 1963 року Кантвелл вивів свою команду на «Вемблі» як капітан, а «Манчестер Юнайтед» здобув перемогу над «Лестером» і виграв Кубок Англії. У сезоні 1963/64, в якому «Юнайтед» зайняв в чемпіонаті друге місце, Кантвелл регулярно грав в основному складі, проте надалі він зіткнувся з конкуренцією з боку Шея Бреннана і Тоні Данна, які витіснили його з основи. У сезоні 1966/67 «Манчестер Юнайтед» став чемпіоном Англії, і хоча на поле з капітанською пов'язкою команду виводив Деніс Лоу, Кантвелл залишався офіційним капітаном клубу. Після завоювання чемпіонського титулу Кантвелл завершив кар'єру гравця[1]. Всього за «Манчестер Юнайтед» Ноел провів 146 матчів і забив 8 голів.

У 1960-ті роки Кантвелл також був головою Професійної футбольної асоціації.

Досягнення[ред. | ред. код]

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

Кантвелл провів 36 матчів за збірну Ірландії з футболу, виступаючи на позиції лівого крайнього захисника або, в кількох матчах, центрального нападника. Його дебют за збірну відбувся в жовтні 1953 року в матчі проти збірної Люксембургу. Свій останній матч за збірну Ірландії він провів у лютому 1967 року проти збірної Туреччини[2]. За збірну він забив 14 голів (з них 5 з пенальті) і кілька разів виходив на поле з капітанською пов'язкою (включаючи матч проти збірної Англії на «Вемблі»)[3].

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

Після завершення кар'єри гравця в 1967 році Кантвелл став головним тренером «Ковентрі Сіті», змінивши на цьому посту Джиммі Гілла, який вперше в історії клубу вивів його у вищий дивізіон чемпіонату Англії. Ноелу вдалося не допустити вильоту «небесно-блакитних» з Першого дивізіону протягом перших двох сезонів, а в сезоні 1969/70 «Ковентрі» посів 6-е місце в чемпіонаті, таким чином забезпечивши кваліфікацію клубу Кубок ярмарків.

12 березня 1972 року Кантвелл пішов з «Ковентрі Сіті» і переїхав у США, де став головним тренером клубу Північноамериканської футбольної ліги «Нью-Інгланд Ті Мен».

Вже через сім місяців він повернувся назад в Англію, де став головним тренером клубу «Пітерборо Юнайтед». Він допоміг «Пітерборо» виграти Четвертий дивізіон у сезоні 1972/73.

10 травня 1977 року він знову виїхав до США, де протягом сезону тренував клуб «Джексонвіль Ті Мен».

19 листопада 1986 року Кантвелл повернувся в «Пітерборо Юнайтед», де пропрацював головним тренером до 12 липня 1988 року.

Згодом Кантуэлл був власником пабу в Пітерборо.

Кар'єра в крикеті[ред. | ред. код]

Крім гри в футбол, Кантвелл грав у крикет за клуб «Корк Богеміанс», а також за збірну Ірландії з крикету, провівши за неї п'ять матчів[4]. Його дебют за крикетну збірну Ірландії відбувся в 1956 році в Единбурзі проти збірної Шотландії[5]. Останнім матчем Кантвелла за збірну стала гра проти збірної Ланкаширу в липні 1959 року.

Смерть[ред. | ред. код]

Ноел Кантуэлл помер від раку 8 вересня 2005 року. У нього залишилася вдова Меггі і двоє дітей.

Клуби, в яких виступав Кантвелл, вшанували його пам'ять хвилиною мовчання перед своїми майбутніми матчами.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Noel Cantwell (англ.). The Independent. 09.09.2005.
  2. Noel Cantwell dies aged 73 (англ.). Rte.ie. 08.09.2005. Архів оригіналу за 23.02.2007. Процитовано 12.05.2017.
  3. Noel Cantwell. Fai.ie. Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 12 травня 2017.
  4. Noel Euchuria Cornelious Cantwell. CricketEurope4.net. Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 12 травня 2017.
  5. The Home of CricketArchive. CricketArchive.co.uk. Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 12 травня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]