Ноемі Перуджа
| Ноемі Перуджа | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 7 листопада 1903[1] |
| Місце народження | Ніцца, Франція |
| Дата смерті | 25 березня 1992 (88 років) |
| Місце смерті | Франекер, Франекерадел, Фрисландія, Нідерланди |
| Громадянство | Франція |
| Професії | оперна співачка |
| Співацький голос | сопрано і мецо-сопрано |
| Інструменти | вокал[d] |
Ноемі Перуджа (фр. Noémie Pérugia; 7 листопада 1903, Ніцца — 25 березня 1992, Гарлінген, Нідерланди) — французька співачка, меццо-сопрано.
Брала участь в концертах під керівництвом Надії Буланже. Завоювала міжнародну популярність перш за все своїми інтерпретаціями вокальних творів Габрієля Форе і Артура Онеґґера; перший запис циклу Форе «Самотній сад», здійснений нею в 1941 році, відрізняється винятковим проникненням в характер музики і тексту. Перуджа також вперше виконала (1942, з піаністкою Ірен Аітофф) і записала присвячений їй вокальний цикл Онеґґера «Шість вілланелей Саллюста дю Барта». У повоєнні роки була близька з композиторкою Генрієттою Босманс, яка часто акомпанувала їй, а в 1948 році написала для Перуджа цикл пісень. Викладала в Паризькій консерваторії і Schola Cantorum, а також в літній музичній школі в Екс-ан-Прованс, заснованої її другом Жаном Полем Севілья. Серед учнів Перуджа, зокрема, нідерландська примадонна Кора Канні-Меєр.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.