Екс-ан-Прованс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Екс-ан-Прованс
Aix-en-Provence
Blason ville fr Aix-en-Provence.svg 
Країна Франція Франція
Регіон Прованс-Альпи-Лазурний берег 

Департамент

Буш-дю-Рон 
Округ Екс-ан-Прованс
Кантон Екс-ан-Прованс-Сантр, Екс-ан-Прованс-Норд-Ест, Екс-ан-Прованс-Сюд-Уест
Код INSEE 13001
Поштові індекси 13100, 13090
Координати 43°31′52″ пн. ш. 5°27′14″ сх. д. / 43.531127° пн. ш. 5.454025° сх. д. / 43.531127; 5.454025Координати: 43°31′52″ пн. ш. 5°27′14″ сх. д. / 43.531127° пн. ш. 5.454025° сх. д. / 43.531127; 5.454025
Висота 73 - 511 м.н.р.м.
Площа 186,08 км²
Населення 140 684 (2011-01-01)
Густота 756,04 ос./км²
Розташування
Екс-ан-Прованс (Франція)
Екс-ан-Прованс
Влада
Мер
Мандат
Maryse Joissains-Masini
2009-2014
Офіційна сторінка 

Екс-ан-Прова́нс (фр. Aix-en-Provence) — місто та муніципалітет у Франції, у регіоні Прованс-Альпи-Лазурний берег, департамент Буш-дю-Рон. Населення — 140 684 осіб (2011)[1].

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 640 км на південь від Парижа, 27 км на північ від Марселя.

Fontaine de la Rotonde - Aix-en-Provence.JPG

Демографія[ред.ред. код]

Динаміка населення (Cassini[3] і INSEE[4] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[5]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 65 685 9929 12 662 19 160 14 787 8199 948
Жінки 76 854 9983 15 217 19 334 17 962 12 073 2285


Історія[ред.ред. код]

Античність[ред.ред. код]

В IV столітті до н. е.. Нижній Прованс був заселений кельто-лігурійськими племенами. Їхня столиця, Антремон, знаходилася на північ від сучасного Екс-ан-Провансу. У 123 році до н. е., у відповідь на заклик греків з колонії Массалія (сучасний Марсель), римський консул Секстій розбив лігурійців і зруйнував їхню столицю. На її місці він спорудив укріплений табір Аква Секстія (лат. Aqua Sextiae) для захисту торгового шляху між Римом і Массалією. Влітку 102 року до н. е. римський полководець Гай Марій з армією у 30-40 тисяч воїнів розгромив біля Акв Секстієвих військо тевтонів, що чисельно переважало його загони.

Середньовіччя[ред.ред. код]

У IV столітті н. е. Екс стає столицею римської провінції Нарбон. У 477 році місто було захоплене візіготамі. У наступному столітті Екс неодноразово захоплювався франками та ломбардами. У 731 році місто зайняли сарацини.

Екс-ан-Прованс досягає свого розквіту лише в XII столітті, за часів правління графів Провансу (родини Анжуйська і Барселонська). У XV столітті герцог Анжуйський, граф Провансу, номінальний король Сицилії, король Рене перетворив Екс на важливий культурний і університетський центр, влаштовував народні свята тркі, як хода Тараска в Тарасконі, які тривали кілька днів і залучали сотні трубадурів. Він стояв біля витоків імпорту мускату. Одружився з Ізабеллою Лотаринзькою, потім з Жанною де Лаваль і в 1480 році помер у віці 72 років.

Жан де Жуанвіль згадує Екс-ан-Прованс у своїх Хроніках у зв'язку з відвідинами міста Святим Людовіком.

Нова історія[ред.ред. код]

У 1486 році після приєднання Провансу до Франції, Екс стає місцем перебування королівського намісника. В 1501 році Людовик XII заснував парламент Провансу, який проіснував аж до Французької Революції. Цей парламент був настільки мало популярний, що з'явилася приказка: «Парламент, Містраль та Дюранс - ось три біди Провансу».

У Ексі кілька разів зупинявся Людовик XIV; саме в Ексі Король-Сонце підписав мир з Принцом Конде.

Екс, крім того, є рідним містом знаменитого депутата від третього стану Оноре Габрієля Рікеті де Мірабо.

Сучасність[ред.ред. код]

«Jas de Bouffan» Поль Сезанн, 1885-1887

У Екс-ан-Провансі народився й провів велику частину свого життя Поль Сезанн (1839-1906). У колежі Бурбон зав'язалася дружба між Сезанном та Емілем Золя.

11 червня 1909 року землетрус силою 6,2 балів за шкалою Ріхтера забрав життя 46 чоловік і спричинив численні руйнування.

Сьогодні, Екс-ан-Прованс — місто, в якому співіснують історичне минуле і технологічне майбутнє. Особливо яскраво це простежується у зв'язку з проектом Міжнародного експериментального термоядерного реактора (ITER) в Кадараші та новим вокзалом TGV в Ексі.

Економіка[ред.ред. код]

2010 року серед 98 111 осіб працездатного віку (15-64 років) 64 569 були активними, 33 542 — неактивними (показник активності 65,8%, у 1999 році було 60,7%). З 64 569 активних мешканців працювало 56 412 осіб (28 686 чоловіків та 27 726 жінок), безробітними було 8157 (3813 чоловіків та 4344 жінки). Серед 33 542 неактивних 19 954 особи були учнями чи студентами, 5422 — пенсіонерами, 8166 були неактивними з інших причин[6].

У 2010 році у муніципалітеті числилось 61603 оподатковані домогосподарства у яких проживали 131627,5 особи, медіана доходів виносила 21 491 євро на одного особоспоживача[7].

Галерея зображень[ред.ред. код]

Видатні уродженці[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Кількість населення у 2011 році». INSEE. Процитовано 28 вересня 2014. (фр.)
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. Population avant le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
  4. INSEE: Population depuis le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
  5. «Population selon le sexe et l'âge...2006» [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 2012-09-04. Процитовано 2011-06-27. 
  6. «Base chiffres clés : emploi - population active 2010» [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 15 листопада 2013.  (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
  7. «Revenus fiscaux des ménages en 2010» [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013.  Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
Географія Франції Це незавершена стаття з географії Франції.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.