Ніно Гаратішвілі
| Ніно Гаратішвілі | ||||
|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||
| Ім'я при народженні | груз. ნინო ხარატიშვილი | |||
| Народилася |
8 червня 1983[1][2][3] (40 років) Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР[1] | |||
| Країна |
 СРСР Грузія | |||
| Діяльність | письменниця, режисерка, драматургиня, театральна режисерка | |||
| Сфера роботи | театр[4], література[4] і постановкаd[4] | |||
| Alma mater | Тбіліський театральний інститут ім. Шота Руставелі | |||
| Magnum opus | Восьме життя (для Брільки)d | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Ніно Гаратішвілі у Вікісховищі | ||||
Ніно Гаратішвілі (груз. ნინო ხარატიშვილი, нім. Nino Haratischwili; 8 червня 1983б Тбілісі) — німецька прозаїкиня, драматургиня і театральна режисерка, що народився в Грузії[5]. Вона отримала численні нагороди, зокрема премію Адельберта фон Шаміссо, Kranichsteiner Literaturpreis та Literaturpreis des Kulturkreises der deutschen Wirtschaft.
Гаратішвілі народилася і виросла в Тбілісі, Грузія, де вона відвідувала німецькомовну школу. Щоб уникнути політичного та соціального хаосу, який настав після розпаду Радянського Союзу, на початку 1990-х років вона разом із матір’ю переїхала на два роки до Німеччини, де відвідувала сьомий та восьмий класи школи. Після цього її родина повернулася до Грузії. Пізніше Гаратішвілі знову переїхав до Німеччини, щоб відвідати театральну школу в Гамбурзі[5]. Пропрацювавши кілька років режисеркою театру в Гамбурзі, у 2010 році вона опублікувала свою першу книгу «Юя». У 2012 році вона отримала громадянство Німеччини.
Наразі Гаратішвілі живе в Гамбурзі. [6]
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Der Cousin und Bekina (The Cousin and Bekina), Katzengraben-Presse, 2001, ISBN 3-910178-36-7.
- Georgia / Liv Stein. Zwei Stücke (Georgia / Liv Stein / Two Plays), Verlag der Autoren, 2009, ISBN 978-3-88661-318-2.
- Juja, Novel, Verbrecher-Verlag, 2010, ISBN 978-3-940426-48-2.
- Mein sanfter Zwilling (My Gentle Twin), Novel, Frankfurter Verlagsanstalt, 2011, ISBN 978-3-627-00175-9.
- Zorn (Anger), Screen Play, Verlag der Autoren, 2011, ISBN 978-3-88661-342-7.
- Das achte Leben (Für Brilka) (The Eighth Life (For Brilka)), Novel, Frankfurter Verlagsanstalt, 2014, ISBN 978-3-627-00208-4.
- Die Katze und der General (The Cat and the General), Novel, Frankfurter Verlagsanstalt, 2018, ISBN 978-3-627-00254-1.
- The Eighth Life (For Brilka), translated by Charlotte Collins and Ruth Martin, Scribe, 2019, ISBN 978-1-911-61746-4.
- L'ottava vita (per Brilka), Marsilio, Venice, 2020, ISBN 978-88-297-0506-1.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #124712193 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Kritisches Lexikon der Gegenwartsliteratur / Hrsg.: H. L. Arnold, H. Korte — 1978.
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ а б Schwanitz, Mirko. Literatur - Nino Haratischwili: "Erst schreibe ich über Folter, dann spiele ich mit meinem Kind". Aargauer Zeitung (нім.). Процитовано 24 березня 2021.
- ↑ Witzeling, Klaus (3 квітня 2010). Nino Haratischwilis: Die ungeduldige Dramatikerin. www.abendblatt.de (de-DE) . Процитовано 24 березня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- Сторінка Ніно Гаратішвілі у Facebook
|
|
Це незавершена стаття про особу Грузії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про особу Німеччини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |