Обичайка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Обичайка сита

Обича́йка — бічна стінка сит, решіт, деяких музичних інструментів, до якої кріпляться перетинки. Зазвичай має форму широкого плаского обруча (обода)[1][2]. Слово «обичайка» походить, здогадно, від дієслова «обвивати» (*ob-věk)[3][4].

Види обичайок[ред. | ред. код]

Обичайка жорна, Бразилія
  • Обичайка сита (решета) — широкий плаский обід або короткий широкий циліндр, на якому кріпиться сітка. У старовину робилася з лика, бересту, зараз частіше матеріалом для неї слугує пластик або метал.
  • Обичайка жорна — кільце навколо жорна на млинах. У старовину її виготовляли з лубу, потім з дощок, пізніше — з металу. Обичайки також наявні на сучасних борошномельних і лущильно-шліфовальних машинах, які являють собою перфоровані циліндри, що оточують робочі елементи[5].
  • Обичайка струнних музичних інструментів — бічна частина корпуса (гнута або складена) гітар та інструментів скрипкової родини. Обичайка гітар складається з двох частин (правої і лівої), в інструментів скрипкової родини — з 6 частин (2 верхніх, 2 середніх та 2 нижніх). Обичайки робляться зазвичай з тонких платівок того ж дерева, що й нижні деки (найчастіше за все клен, іноді тополя, груша та ін.), і вигинаються за їхньою формою. Приклеюються до крайок дек з внутрішнього боку і закріпляються за допомогою так званих клоців (дерев'яних цурок). Для збільшення площі прикріплення обичайки потовщуються так званими контробичайками — вузькими, часто вільховими планками (обручиками), які наклеюються згори та знизу обичайки на всьому її протязі. У контрабасів часто робляться і зовнішні контробичайки. На деяких старовинних музичних інструментах обичайки прикрашено живописом та інкрустацією (інтарсією)[6].
  • Обичайка барабана — основа барабана, яка частіше має назву «ка́дло» (від пол. kadło)[7]. Дерев'яний, пластиковий або металевий циліндр, на який натягаються мембрани (перетинки). На деяких видах барабанів кадло роблять з цілого стовбура дерева.

Інші значення[ред. | ред. код]

Обичайкою також зоветься заготовка (без днища) котлів, баків, резервуарів тощо. Являє собою циліндричний або конічний барабан, який вигинають зі сталевого листа, краї з'єднують вальцюванням, розкачуванням або згинанням[8].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Обичайка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Обичайка // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 9.
  3. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  4. Обечайка // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
  5. Многофункциональные машины для мини-крупоцехов. Архів оригіналу за 30 грудня 2014. Процитовано 30 грудня 2014.
  6. Обечайка // Музыкальная энциклопедия
  7. Кадло // Музыкальная энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия, Советский композитор. Под ред. Ю. В. Келдыша. 1973—1982
  8. Обечайка — Барабан // Технический словарь (Том ІІ). Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 24 травня 2019.

Джерело[ред. | ред. код]