Груша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Груша
Зображення
Колір жовтий і зелений
Вуглецевий слід 0,3 kilogram of carbon dioxide equivalent per kilogram[1]
Водний слід 922 кубічний метр на тонну[2]
Виробляється з P. communis і груша
Зображення в розрізі
CMNS: Груша у Вікісховищі

Груша — плід дерева груша звичайна (лат. Pyrus communis). Достигає в помірних широтах восени, рідше наприкінці літа. У тепліших широтах достигає швидше. Плід містить багато соку. Найчастіше форма нагадує яблуко із конусом зверху.

Груша багата на прості цукри, особливо фруктозу. Поширеність калію робить її придатною для гіподичної дієти (тобто дієти з низьким вмістом натрію).

Плоди з'являються з кінця липня і зберігаються ще 3-4 місяці в холодильнику. Отже, груша доступна протягом більшої частини року. Її споживають сирою або готують у цукровому сиропі. У промисловості використовують насамперед для виробництва соків та сиропів.

Сорти[ред. | ред. код]

Існують різні сорти груші:

Цікаві особливості[ред. | ред. код]

Спостереження садівників показують, що груша і ялівець погано уживаються в саду у випадку, якщо знаходяться поряд. Ялівець і груша є носіями одного і того ж виду грибка (лат. Gymnosporangium sabinae), що спричиняє захворювання на іржу груші та ялівцю. В певному сенсі їхнє сусідство має алелопатичні ознаки — насадження ялівцю у грушевому саду можуть призвести до поширення іржі груші, втрати продуктивності грушевого саду і навіть його поступової загибелі[3][4].

Цікаві факти[ред. | ред. код]

До ХІХ ст. в Україні солодощі виготовляли з грушок та інших фруктів, це вплинуло на те, що грушки добре відображені у народному фольклорі, наприклад, дитячі ігри “Грушка” ще зараз практикують в Україні. Груша символізує дівоцтво та з любов’ю оспівана у народних українських піснях: «На городі грушка та грушка», «У саду розкішна груша», «Ой піду я попід сад, чи не впаде грушка», прислів’ях та приказках.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Reinhardt G., Gärtner S., Wagner T. Ökologische Fußabdrücke von Lebensmitteln und Gerichten in DeutschlandInstitut für Energie- und Umweltforschung Heidelberg, 2020. — S. 8.
  2. Hoekstra A. Y., Mekonnen M. M. Table 3 // The green, blue and grey water footprint of crops and derived crop products // Hydrology and Earth System SciencesCopernicus Publications, 2011. — Vol. 15, Iss. 5. — P. 1577–1600. — ISSN 1027-5606; 1607-7938doi:10.5194/HESS-15-1577-2011
  3. Погане сусідство з рослинами
  4. Груша и можжевельник — правила опасного соседства. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022. 
  5. Ковчег смаку. Україна

Посилання[ред. | ред. код]