Обсидіан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Обсидіан
Загальні відомості
Генезис
Мінеральний склад
Кислотність
Ідентифікація
Колір
Структура (петрографія)
Текстура (петрографія)
Форма залягання
Окремість
Різновиди
Питома вага	г/см³
Практичне значення

Обсидіа́н (рос. обсидиан, англ. obsidian; нім. Obsidian m) — склувата силікатна вулканічна гірська порода темного кольору. Використовують у будівництві.

ОБСИДІАН – однорідна вулканогенна гірська порода, чорне, темно-сіре, коричневе вулканічне скло. Вміст силікатного скла 80 і більше % за об’ємом; вміст води до 1 % за масою. О. – масивна г.п., характеризується раковистим, ріжучим зламом, іноді смугастим або плямистим забарвленням. Розрізняють О. нормального, сублужного і лужного рядів. О. утворюється при швидкому застиганні в’язкої кислої магми на поверхні (лави) або в субвулканічних умовах (штоки, куполи, дайки). Фіз. властивості залежать від вмісту води і від ступеня розкристалізованості породи. Густина 2,5-2,6. Твердість 5. Добре полірується, використовується як виробне каміння.

[ред.] Походження назви

Від імені римлянина Обсідіуса, який привіз цей камінь з Ефіопії.

[ред.] Див. також

[ред.] Література

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3
• Словник іншомовних слів / Під ред. О. С. Мельничука. — Київ: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії ААН УРСР, 1974.