Купол
Ку́пол (італ. cupola — купол, склепіння, від лат. cupula, зменшувальне від cupa — бочка) — поверхня, близька за формою до півсфери або іншої поверхні обертання (кривої (еліпса, параболи тощо), що спрямована опуклістю вгору.
Для створення куполів найчастіше використовуються цегла та камінь. В наш час[Коли?] при будівництві куполів використовувати сталь або залізобетон. З середини часто здається, що внутрішній простір значно більший за рахунок введення додаткових горизонтальних смуг, панелей, прикрашених живописом або скульптурою. Його інтер'єр іноді заповнюють вікна, що розташовані прямо в чаші, барабан або через ліхтар — надбудова у вигляді вежі вінчає купол. Куполи використовується в будівлях і архітектурі від античності до сучасності.
Можна розглядати штучні (архітектура тощо), природні (геологія тощо), математичні купольні поверхні. Також купол широко використовують в образній мові в переносному значенні: купол (склепіння) неба, лісу.
Зміст |
[ред.] Історія
Історія куполів почалася ще в доісторичні часи, але технологічно складні та великі куполи стали будувати під час римської архітектурної революції, коли куполи стали використовувати при будівництві храмів і великих громадських споруд. Вважається, що найдавніший купол з нині існуючих розташований в римському Пантеоні, зведеному приблизно в 128 році нашої ери. Використання купола, однак, відбувалось рідко в Стародавній Греції. З розширенням використання прямокутних форм, цей тип даху описаний в похоронній архітектурі, зокрема давньогрецьких толосах. Відкрита 1879 року генріхом Шліманом Скарбниця Атрея в Мікенах споруджена близько 1250 року до н. е. В Іспанії збереглася одна з мегалітичних пам'яток цього — Дольмен Ель Ромераль в Антекера, побудована близько 1800 до н. е.
Пізніше в Римській імперії почали зводити купольні споруди, наприклад, на найбільших курортах з гарячими джерелами і в римських палацах, вони мали куполи в якості перекриття. Пізніше традиція куполобудування перейняла візантійська християнська релігія та культова архітектура. Кульмінацією цього періоду стало застосування революційної парусної технології при зведенні Софійського собору у Константинополі. Після завоювання мусульманами імперії Сасанідів і візантійського Близького Сходу, купол став також частиною мусульманської архітектури.
У Західній Європі куполи знову набули популярності в епоху Ренесансу, і досягли розквіту на початку XVIII століття в архітектурі бароко. Відтворюючи римський сенат, в XIX столітті куполи почали використовувати при зведенні державних будівель. У будівництві будинків куполи використовувалися рідко, в період бароко вони слугували атрибутом лише найбільших будівель і палаців.
[ред.] Види куполів
[ред.] Поясний купол
Поясний купол відрізняється від «справжнього куполи» тим, що він складається з окремих горизонтальних шарів. Кожен наступний шар трохи виступає над попереднім і поддержіватеся консоллю, в самому верху сходячись до центру. Прикладом такого купола є скарбниця Атрея.
[ред.] Купол-маківка
Купол-маківка має опуклу форму, плавно загострюється на вершині, схожу на голівка маку. Найчастіше такі купола застосовуються в Росії, Туреччині, Індії і на Середньому Сході. Куполи такої форми найчастіше використовуються в будівництві храмів російської православної церкви. Такі куполи мають більший діаметр, ніж основа, на якому вони встановлені, а їх висота зазвичай перевищує ширину.
[ред.] Овальний купол
Овальні куполи є частиною архітектури бароко. Сама назва походить від латинського слова ovum, що означає яйце. Найчастіше овальні куполи пов'язують з іменами архітекторів Берніні і Борроміні, проте перший овальний купол бароко був побудований Джакомо да Віньола для церкви Сант'Андреа-ін-Віа-Фламіні (званої також Сант'Андреа-дель-Віньола). Будівництво замовив папа Юлій III в 1552, а завершилося воно наступного року. Найбільший овальний купол побудував у Вікофорте архітектор Франческо Галло.
[ред.] Полігональний купол
Горизонтальні перерізи полігональних куполів представляють собою багатокутники. Одним з найвідоміших прикладів таких куполів є восьмикутний купол собору Санта-Марія-дель-Фьоре у Флоренції, зведений Філіппо Брунеллески.
[ред.] Вітрильний купол
Також звані візантійськими банями, вітрильні куполи представляють із себе вітрило, заснування якого не просто утворюють арки для підтримки купола над ним, а сходяться до центру простору, таким чином самі утворюючи купол. Такі купола схожі на квадратний вітрило, закріплений знизу в чотирьох кутах і піддуває знизу.
[ред.] Купол-блюдце
Купол-блюдце представляє собою неглибокий, з малим кутом між горизонталлю і поверхнею біля основи. Геометрично, горизонтальний переріз таких куполів є колом, а вертикальне — сектор кола (тобто її частину). Куполи-блюдця нижче, ніж інші види куполів. Багато хто з найбільших існуючих у наш час куполів мають таку форму.
Куполи-блюдця придбали попрулярность в XVIII столітті, і залишаються популярними донині. Найчастіше вони використовуються як елемент внутрішнього дизайну приміщення, распологаясь в просторі горищних приміщень. У цьому випадку купол виявляється не видно зовні, а всередині створює відчуття збільшеного простору. Часто, такі купола прикрашають орнаментами або фресками.
Такі купола іноді використовувалися при зведенні візантійських церков і османських мечетей. Більшість мечетей Індії, Пакистану, Ірану та Афганістану покриті куполом-блюдцем.
[ред.] Купол-парасолька
Куполи-парасольки розділені на сегменти ребрами, що розходяться від центру до основи купола. Матеріал між ребрами розташований у формі арок, які передають вертикальне навантаження на ребра. Центральний купол Софійського собору побудований за такою схемою, що дозволило архітекторові розташувати вітражі між ребрами на підставі купола. Головний купол собору Святого Петра також має таку форму.
[ред.] Купол в релігії
Куполи займають важливе місце в християнської і мусульманської архітектури. Більшість православних церков і мусульманських мечетей, а також багато католицькі собори вінчаються куполами. Для багатьох віровчень купол має символічне значення. Так, у православ'ї купол є образом небес, він прикрашається образами Небесного Царства, Бога і ангелів.
[ред.] Див. також
[ред.] Література
 |
Портал «Архітектура» |
|---|---|
 |
Купол у Вікісловнику? |
 |
Купол на Вікісховищі? |
- Кузнецов А. В., Своды и их декор, М., 1938;
- Кузнецов А. В., Тектоника и конструкция центрических зданий, М., 1951;
- Справочник проектировщика промышленных, жилых и общественных зданий и сооружений. Расчётно-теоретический, М., 1960;
- Деревянные конструкции, под ред. Г. Г. Карлсена, 3 изд., М., 1961;
- Железобетонные конструкции. Специальный курс, под ред. П. Л. Пастернака, М., 1961;
- Гохарь-Хармандарян И. Г., Большепролётные купольные здания, М., 1972;
- Муханов К. К., Металлические конструкции, М., 1963;
- Smith Е. В., The dome, N. Y., 1950.
