Будинок Одеської міської ради

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Одеська мерія)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Будинок Одеської міської ради
Будинок Старої біржі
Вигляд Одеської мерії
Вигляд Одеської мерії
Вигляд Одеської мерії
46°29′08″ пн. ш. 30°44′38″ сх. д. / 46.4856500° пн. ш. 30.7440306° сх. д. / 46.4856500; 30.7440306Координати: 46°29′08″ пн. ш. 30°44′38″ сх. д. / 46.4856500° пн. ш. 30.7440306° сх. д. / 46.4856500; 30.7440306
Країна Україна Україна
Місто Одеса
Адреса Думська пл., 1
Тип мерія[d]
Тип будівлі адміністративна будівля
Стиль Неокласицизм
Автор проєкту Франц Боффо, Грегоріо Торрічеллі
Архітектор Франческо Боффо і Джорджо Торрічеллі
Початок будівництва 23 травня 1829 р.
Побудовано 1837 р.

Будинок Одеської міської ради. Карта розташування: Україна
Будинок Одеської міської ради
Будинок Одеської міської ради
Будинок Одеської міської ради (Україна)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Будинок Одеської міської ради, раніше Будинок Старої біржі, Одеська дума — пам'ятка архітектури Одеси, історична будівля. У будівлі розташована Одеська міська рада. Побудована у неокласичному стилі та розташована на Думській площі, на яку виходить Приморський бульвар, на протилежній стороні якого знаходиться палац князя Воронцова.

Будівлю було закладено 23 травня 1829. Будівництво було припинено в червні 1829 р. в зв'язку з оголошеним карантином через епідемію чуми. Карантин був знятий в грудні 1829. Зводилася споруда за проектом Франческо Боффо і Джорджо Торрічеллі. Закінчення будівництва планувалося 1834 року, але через проблеми у виправленні недоліків, будівництво затяглося до 1837 року[1].

Спочатку фасад будівлі прикрашали два ряди колон, за якими знаходився відкритий внутрішній дворик. Аби збільшити площу для біржових угод, у 1871—1873 роках будинок біржі було перебудовано. Перепланування проводилася під керівництвом архітектора Ф. Й. Моранді. Другий ряд колон був замінений стіною з парадним входом. Перекритий і перебудований внутрішній дворик отримав назву Білий зал. Ліворуч і праворуч від колон, у нішах, встановлені скульптури Меркурія і Церери, виконані одеським скульптором Луїджі Іоріні. Над входом в встановлено годинник, виготовлені англійською фірмою «Сміт і сини» в 1868 р. Над годинником розташовані дві жіночі фігури — День і Ніч, які символізують вічність часу.

1899 року біржа була переміщена у нову споруду (тепер це будівля Одеської філармонії). У будівлі біржі розташувалася Міська Дума.

Кожні півгодини куранти на годиннику грають гімн Одеси — мелодію «Одесса, мой город родной» з оперети «Біла акація» (та ж сама мелодія використовується для привітання потягів, які надходять на залізничний вокзал). Ця мелодія з оперети «Белая акация» радянського композитора Ісаака Дунаєвського.

Перед будівлею знаходиться пам'ятник Олександру Пушкіну.

Будівля старої біржі, де 14 (27) січня 1918 року відбулися загальні збори робітничих, селянських, матроських і солдатських депутатів, на яких було проголошено радянську владу у м. Одесі, Одеса, пл. Думська, 1

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]