Керера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Статуя Церери

Кере́ра, Цере́ра (лат. Ceres) — римська богиня родючості та хліборобства, друга дочка Сатурна і Реї, ототожнювана з грецькою Деметрою.

Її зображували прекрасної матроною з фруктами в руках, бо вона вважалася покровителькою родючості. Єдина дочка Церери — Персефона, яка народилася від Юпітера.

Міф про Деметру (Кереру) і викрадення Персефони (Прозерпіни) ліг в основу Елевсинських містерій, поширених на узбережжі Середземного моря протягом понад 2000 років. Богиня-мати відмовляється давати їжу для людства, щоб розшукати викрадену дочку. Зрештою, злякавшись, що життя на Землі може припинитися, Юпітер наказує Плутону повертати молоду дружину до матері хоча б на якусь частину року.

У роки своїх пошуків Церера дбала про кількох осиротілих або покинутих дітей. Ця богиня родючості зовсім не дбала про людство, що гинуло з голоду, але не могла витримати вигляду єдиної голодної дитини.

На честь Керери 493 р. до н. е. в Римі встановлено свято (цереалії) і споруджено храм. Ритуал культу залишився грецьким, жерці Керери також були греками. Цереалії відправляли тільки плебеї, яких патриції не допускали до урочистостей аристократичних родів. Відбувалися цереалії з 12 по 19 квітня.


Література[ред.ред. код]