Олександр Сульпіцій
| Олександр Сульпіцій | |
|---|---|
| Народився | 4 століття |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | історик |
| Знання мов | латина |
| Magnum opus | History[d] |
Олександр Сульпіцій (лат. Alexander Sulpicius) — римський історик пізньої античності, який жив і писав у другій половині IV століття н. е.
Життєпис[ред. | ред. код]
Про самого Олександра відомостей вкрай мало. Напевно, належав до роду Сульпіціїв.
В уцілілих уривках свого твору «Історія» Сульпіцій явно симпатизує галльським узурпаторам своєї епохи, що може вказувати на його галло-римське походження. Тому його можна ототожнити з трибуном Олександром та імператорським нотаріусом, що був присутнім у 387 році при дворі імператора Магна Максима та був у хороших стосунках з консулом Квінтом Аврелієм Сіммахом.
Творчість[ред. | ред. код]
Знаний тим, що є автором праці «Історія» (лат. Historia), яка написана латиною, складалася щонайменше з чотирьох книг і охоплювала історичний період щонайменше до смерті імператора Валентиніана II (392 рік н. е.) та діянь його наступника Євгенія у 393. Сама праця не збереглася, але Григорій Турський, який жив у VI столітті, використовував її і часто цитує у своїй «Історії франків» у розділі «Decem Libri Historiarum (II 9)».[1][2] Втім, навіть у вигляді уривків, праця Олександра Сульпіція вважається важливим джерелом інформації про походження франкських племен[3] та відомостей про франків, що служили при дворі Валентиніана II.[4]
Також Олександр у своєму творі розповідає про невдалий похід римлян у 388 проти франків, що переправилися через Рейн і розпочали вторгнення у Римську імперію в районі Кельна.[2] Поразка римлян у місцевості під назвою apud Carbonariam,[5] описана у стилі, близькому до описів римських істориків першого століття поразки Вара в Тевтобурзькому лісі, що показує певну традицію римської історіографії.
Ймовірно, «Історія» була писана після твору «Res Gestae» («Діяння») Аміана Марцеліна, який був завершений близько 378 року н. е., і є його своєрідним продовженням.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Проблема становления королевской власти у франков. SciCenter.online (рос.). 26 квітня 2011. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
- ↑ а б Люсьен Мюссе. Варварские нашествия на Европу: Германский натиск. стр. 24-25 [Архівовано 5 червня 2021 у Wayback Machine.] «Евразия», СП, 2006 г, стр. 154.
- ↑ Ампсиварии. Картаслов.ру (рос.). Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
- ↑ Флавий Арбогаст / Flavius Arbogastes. Люди, биографии, истории, факты (peoples.ru) (рос.). Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
- ↑ локацію apud Carbonariam поки що не вдалося ідентифікувати
Джерела[ред. | ред. код]
- Григорий Турский. История франков. – М., 1987.