Оміне
Оміне (яп. 大峰山大峰山) — священна гора вчення сюгендо в Японії (префектура Нара); є частиною об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО в горах Киї.
Інша назва — Сандзьогадаке (яп. 山上ヶ岳山上ヶ岳)[1].
Історія[ред. | ред. код]
Ямабусі піднімалися на Оміне починаючи з IX століття. Їхні релігійні уявлення допускають, що підйом на гору дозволяє піднятися над своїми земними проблемами й наблизитися до духовного світу[2]. За легендою, саме в цих місцях засновник сюгендо Ен-но Гьодзя викликав гонген бодгісаттви Дзао; він же заснував монастир Оминесан-дзі.
Як об'єкт особливого шанування послідовників сюгендо і місце розташування храму Оминесан-дзі, гора залишається єдиним місцем в Японії, закритим для відвідування жінкам з релігійних причин, незважаючи на дію прийнятого в 1872 році закону, який скасовував подібні заборони. Заборона діє тринадцять століть, бо гора є об'єктом культу; на початку кожного підйому на гору висять відповідні оголошення. Власне ченці при цьому стверджують, що мета заборони не в дискримінації жінок, а в збереженні багатовікової традиції[2].
Закон 1872 року як частина політики Реставрації Мейдзі забороняв всілякі ритуали на горах, і ямабусі після його прийняття почали проводити свої ритуали таємно[3]. Після закінчення Другої світової війни монахи повернулися на Оміне відкрито і відродили монастир[4].
З 2004 року комплекс релігійних об'єктів в горах Киї, разом з горою Оміне, був внесений в перелік об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО[5].
Географія[ред. | ред. код]
Висота Оміне становить 1719 метрів[5]. Гора розташована на півдні префектури Нара і є частиною гірського масиву Киї, розташованого на півострові Киї острова Хонсю[6].
Омінесан-дзі[ред. | ред. код]
Храм Омінесан-дзі є головним релігійним об'єктом гори Оміне і одним з найбільш важливих в сюгендо. Четверо воріт (Пробудження, Практики, Освіти і Нірвани), що розташовані навколо гори, покликані відокремлювати світ від місця культу, де проходять ритуали смерті й відродження[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ 山上ヶ岳さんじょうがたけ (яп.). Yama-kei Publishers co. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 28 травня 2016.
- ↑ а б Bruce Wallace (5 вересня 2004). Sacred Mountain Still Off-Limits to Women (англ.). Los Angeles Times. Архів оригіналу за 7 травня 2015. Процитовано 28 травня 2016.
- ↑ Омине - священная гора сюгэндо. Japanese Dolls. Архів оригіналу за 17 квітня 2016. Процитовано 28 травня 2016.
- ↑ а б Suzuki Masataka (28 березня 2007). Yoshino, Kumano Shinko. Encyclopedia of Shinto (англ.). Kokugakuin University. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 28 травня 2016.
- ↑ а б An ascetic training site with an area barred to women has many spots registered as UNESCO World Heritage site [Архівовано 29 травня 2016 у Wayback Machine.] (англ.
- ↑ Sites sacrés et chemins de pèlerinage dans les monts Kii (фр.). UNESCO Centre du patrimoine mondial. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 28 травня 2016.
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||
