Оріфія (амазонка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зображення Оріфії зі збірки гравюр " Promptuarii Iconum Insigniorum ", виданого Гійомом Рує
Амазонки

Оріфія (дав.-гр. Ὠρείθυια ) — персонаж давньогрецької і римської міфології, амазонка, дочка цариці амазонок Марпесіі[1].

Після смерті своєї матері Оріфія стала новою царицею амазонок. Вона керувала спільно з Антіопою, яка, за деякими версіями[2][3], була її сестрою. Її шанували за вічну цноту, а її військові навички вважалися видатними і принесли багато слави царству амазонок[4][5].

Згідно з «Епітомами творів Помпея Трога» Історія Філіпа "" Марка Юніана Юстина[4], Оріфія була однією з ключових персонажів у міфі про дев'ятий подвиг Геракла, в якому він мав дістати пояс цариці амазонок. Помпей Трог виклав цю історію так: Еврістей, цар Мікен, вважав майже неможливим добути царський пояс Оріфії в бою (відповідно до більшості інших версій[6][7][8] пояс належав Іпполіті), тому він наказав це зробити Гераклу, який мав зобов'язання перед ним, у якості його дев'ятого подвигу. Геракл спорядив дев'ять військових кораблів і зайняв берега амазонок за відсутності Оріфії. Через безлад і недбалість амазонок їх ряди значно порідшали. Тоді Гераклові легко вдалося захопити в полон Меланіппу й Іпполіту, сестер Антіопи. Геракл повернув Меланіппу після того, як отримав пояс цариці, однак Іпполіту забрав Тесей, цар Афін, як свою частину здобичі. Потім Оріфія очолила амазонок в аттичній війні, покликаній звільнити Іпполіту та помститися за поразку Антіопи. Вона звернулася за допомогою до скіфського царя Сагілла, і той послав їй на допомогу свого сина Панасагора з загоном вершників. Однак між союзниками виникли деякі суперечності, і скіфи полишили поле бою. Зрештою, амазонки зазнали поразки, але зуміли втекти до табору своїх союзників і під їх захистом благополучно повернулися додому[9].

Існує й інша версія того, що сталося після вторгнення Геракла: деякі фракійські та скіфські раби утримувалися в Афінах для особистої охорони афінського царя, і Оріфія скористалася цією можливістю, щоб помститися за поразку своєї сестри. Вона скликала скіфських союзників разом із фракійськими і послала дві групи послів для переговорів. Завданням однієї з груп було налагодження зв'язку з лідерами рабів, щоб отримати їх допомогу в обмін на свободу, а іншої — забезпечення гарантії того, що Лаконія не допомагатиме Афінам. Потім Оріфія з тріумфом провела свою армію через Кімерійський Боспор, Дунай і район Фракії. Оріфія взяла в облогу Афіни, проте в битві Антіопа була вбита. Оріфія збудувала гробницю для Антіопи після укладення договору з афінянами. У боях Оріфія отримала серйозні поранення і, зрештою, померла від них. Дорогою додому її поховала її армія. Наступницею Оріфії стала Пентесілея.

Один із розділів твору " Про знаменитих жінок " Джованні Боккаччо[10] був присвячений Оріфії й Антіопі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Queens of the Amazons. Архів оригіналу за 14 грудня 2007. Процитовано 30 березня 2020.
  2. Павел Орозий, Historiae adversus paganos, I. 15 [Архівовано 28 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  3. Antiope the sister of Orithya. Архів оригіналу за 29 червня 2007. Процитовано 30 березня 2020.
  4. а б Justin's Epitome of Trogus Pompeius' History of the World, Book 2, part IV. Архів оригіналу за 14 жовтня 2012. Процитовано 30 березня 2020.
  5. The Scythian Amazons page 26 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 вересня 2007. Процитовано 30 березня 2020.
  6. Bibliotheca 2. 5. 9
  7. Hyginus, Fabulae, 30
  8. Amazons and the girdle of Queen Hippolyte. Архів оригіналу за 16 грудня 2007. Процитовано 30 березня 2020.
  9. Justin, Cornelius Nepos, and Eutropius: Literally Translated by John Selby Watson (1853), p. 21
  10. Джованни Боккаччо’s Famous Women translated by Virginia Brown (2001), p. 41-42; Cambridge and London, Harvard University Press; ISBN 0-674-01130-9;

Джерела[ред. | ред. код]

  • Orosius Historiae adversus paganos I.15.7-9
  • Justinus Epitoma Historiarum philippicarum Pompei Trogi II.4.17-30

Література[ред. | ред. код]

  • Watson, John Selby Justin, Cornelius Nepos, and Eutropius: Literally Translated, pp 21-22, 547; Published 1853 HG Bohn, original in the New York Public Library
  • Williams, Henry Smith The Historians 'History of the World: A Comprehensive Narrative of the Rise, v.2, p. 440—441; Published 1904 The Outlook Company, New York Public Library