Амазонки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Поранена Амазонка
(Капітолійські музеї)

Амазо́нки (грец. Αμαζόνες) — міфологічне[1] войовниче плем'я жінок, які не терпіли у своєму середовищі чоловіків. Присутнє в слов'янській міфології як «амазони».

За стародавніми переказами, вони утворили могутню державу на чолі з царицею. Одружувалися з представниками сусідніх племен тільки для продовження роду, потім відсилали чоловіків назад[1]. Новонароджених хлопчиків віддавали батькам або вбивали, дівчаток виховували для війни[1].

Зброя амазонок: подвійна сокира, спис, лук і щит у формі півмісяця[1].

У VII ст. нашої ери вірменський літопис «Ашхарацуйц» згадував плем'я «амазони» серед «народів в Сарматії» (див. «Сарматія») локалізованих у «Сарматії Азійській»[2].

За повідомленням «Повісті минулих літ» XII ст. амазонки мешкали у Малій Азії, біля Понтійського моря (Чорного моря), та на пониззі р. Дону, біля берегів Меотіди (Меотії) — Азовського моря[3]:

« Амазонки ж мужа не мають, яко скот безсловесний, а один раз на рік, під весняні дні, ідуть вони із землі своєї і злягаються з навколишніми мужами, вважаючи цей час за якесь для них торжество і велике празникування. Коли ж од них зачнуть вони у чреві, то знову розбіжаться звідси всі. А як прийде пора родити і якщо народиться хлопча - погублять його, якщо ж дівочої статі - то вигодують і дбайливо її виростять  »

Етимологія[ред.ред. код]

Слово «амазонка» імовірно походить від іранського слова «ha-mazan» — жінка-воїн. Ще один варіант — від слова «a masso» — «недоторканні» (для чоловіків).

Ще одна версія походження полягає у тому, що згідно із міфологією про амазонок, вони ампутували жіночі груди[1] для зручності стрільби з лука тлумачиться назва амазонок як «безгруда»[1] у прямому або у переносному значенні, що відрізняло їх від інших жінок[4]. Хоча існує версія, що етимологія назви амазонок невідома[5].

Групи амазонок[ред.ред. код]

Амазонка у штанах, несе щит з сагайдаком, 470 р. до н.е., Британський музей

Стародавні письменники розрізняли три групи амазонок:

азіатські амазонки

мешкали по берегах Чорного моря, в районі річки Фермодонт на Понті, та заснували міста Смірну, Ефес та ін.[1].

скіфські амазонки

спілкувалися із сусідніми скіфами, а згодом із сарматами[1].

африканські амазонки

за цариці Міріни здобули перемогу над горгонами й атлантами, перейшли Єгипет і Аравію та заснували столицю над озером Трітоніс; їх знищив Геракл[1].

Легенди[ред.ред. код]

Перекази про амазонок сягають матріархального періоду, коли родину очолювала жінка.

Джерело міфів про амазонок дуже давнє, що сягає своїм корінням у Мінойську цивілізацію[6]. Міф про амазонок пов'язаний з культом Великої Триєдина Богині, в якому міститься пам'ять про високе становище жінки[6].

Легендами про амазонок захоплювалися в середні віки, особливо під час відкриття Америки, де намагалися знайти їхнє царство (річка Амазонка).


Відомі амазонки[ред.ред. код]

Мистецтво[ред.ред. код]

Битва греків з амазонками
Сцена амазономахії:
Геракл та амазонки,
аттична чорнофігурна гідрія

У мистецтві відома скульптура Поліклета «Поранена амазонка» (див. ілюстрацію), статуя Фідія та ін.. Збереглися наслідування скульптур великих митців, рельєфи в Галікарнасі. Особливо популярними були сцени амазономахії — війни між амазонками та грецькими героями.

На території України 1915 р. на острові Березань поблизу Очакова було знайдено давньогрецький чорнофігурний кубок (6 ст. до н. е.), сюжет розпису якого — боротьба Геракла з амазонками. Серед амазонок — їхня цариця — образ, що досить рідко трапляється в сценах амазономахії. Оригінальністю зображення боротьби греків з амазонками виділяється також розпис чорнофігурного лекіфу з Ольвії (6 — поч. 5 ст. до н. е.).

У переносному значенні амазонкою називають жінку-вершницю, войовничу жінку, а також жіноче вбрання для верхової їзди на конях[1]. О. Кобилянська писала[1]:

О, панна Обринська дуже спритна амазонка… її кінь згубив, здається, підкову, виховзнувся і впав, однак вона, на щастя, не ушкодила себе.

У кіно[ред.ред. код]

У літературі[ред.ред. код]

Астрономія[ред.ред. код]

Амазонки в астрономії:


Етнологія Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п І. Я. Козовик, О. Д. Пономарів // «Словник античної міфології», м. Київ, 1985 р.
  2. № 30, Сарматия (Азиатская), АРМЯНСКАЯ ГЕОГРАФИЯ, АЗИЯ, Страны Великой Азии (рос.)
  3. стор. 10, 539, «Літопис Руський», м. Київ, вид. «Дніпро», 1989 р. — ISBN 5-308-00052-2 (укр.)
  4. Миф об амазонках и его развитие в античной традиции (рос.)
  5. Chantraine P. Dictionnaire étymologique de la langue grecque. Histoire des mots. Paris, 1968. P. 69 (фр.)
  6. а б кандидат исторических наук Котина Алла Викторовна, «Миф об амазонках и его развитие в античной традиции», г. Белгород, 2012 г.- 28 с. (рос.)
  7. а б в г д е ж и к л м Гигин. Мифы 163 (рос.)
  8. а б в Квинт Смирнский. После Гомера I 52 (рос.)
  9. а б Квинт Смирнский. После Гомера I 344–353 (рос.)
  10. а б в г д е ж и Диодор Сицилийский. «Историческая библиотека» IV 16, 3 (рос.)
  11. Вестник древней истории. 1947 г. № 1. С. 285 (рос.)
  12. Лосев А. Ф., «Мифология греков и римлян». г. Москва, 1996 г. С. 81 (рос.)
  13. а б в Квинт Смирнский. После Гомера I 50 (рос.)
  14. а б в г Квинт Смирнский. После Гомера I 725 (рос.)
  15. Квинт Смирнский. После Гомера I 327–335 (рос.)
  16. Аполлоний Родосский. Аргонавтика II 983 (рос.)
  17. а б Квинт Смирнский. После Гомера I 51 (рос.)
  18. Квинт Смирнский. После Гомера I 726 (рос.)
  19. Валерий Флакк. Аргонавтика VI 376 (рос.)
  20. Каллимах. Гимны III 237–239, 267 (рос.)
  21. Псевдо-Аполлодор. Мифологическая библиотека Э V 2 (рос.)
  22. Сервий. Комментарий к «Энеиде» Вергилия IV 345 // Гиндин Л. А., Цымбурский В. Л. Гомер и история Восточного Средиземноморья. г. Москва, 1996 г. С. 292; Лосев А. Ф. Мифология греков и римлян. г. Москва, 1996 г. С.427 (рос.)
  23. а б в Квинт Смирнский. После Гомера I 49 (рос.)
  24. Квинт Смирнский. После Гомера I 342–343 (рос.)
  25. а б Квинт Смирнский. После Гомера I 336–341 (рос.)
  26. Валерий Флакк. Аргонавтика V 610; VI 371 (рос.)
  27. Любкер Ф. Реальный словарь классических древностей. Москва, 2001 г. В 3 т. Т.1. С. 565 (рос.)
  28. Арриан, фр. 48 Мюллер // Гиндин Л. А., Цымбурский В. Л. Гомер и история Восточного Средиземноморья. Москва, 1996 г. С. 300 (рос.)
  29. Страбон. География XIII 3, 6 (стр.623) (рос.)
  30. Квинт Смирнский. После Гомера I 310–316 (рос.)
  31. Юстин. Эпитома Помпея Трога II 4, 12 (рос.)
  32. Афиней. Пир мудрецов I 57, 31 d, ссылка на Алкифрона из Меандра (рос.)
  33. Валерий Флакк. Аргонавтика VI 374 (рос.)
  34. Юстин. Эпитома Помпея Трога II 4, 12-16 (рос.)
  35. (без імені) Диодор Сицилийский. Историческая библиотека II 45, 1-5 (рос.)
  36. Мифы народов мира. Москва, 1991–1992 г. В 2 т. Т. 2. С. 134 (рос.)
  37. Аполлоний Родосский. Аргонавтика II 959 (рос.)
  38. Псевдо-Аполлодор. Мифологическая библиотека Э I 16 (рос.)
  39. Юстин. Эпитома Помпея Трога II 4, 25 (рос.)
  40. Валерий Флакк. Аргонавтика VI 377 (рос.)
  41. Мифы народов мира. Москва, 1991–1992 г. В 2 т. Т. 2. С. 153 (рос.)
  42. Страбон. География XII 8, 6 (стр. 573) (рос.)
  43. Гомер. Илиада II 813 (рос.)
  44. Павсаний. Описание Эллады I 2, 1; Плутарх. Тесей 27 (рос.)
  45. Юстин. Эпитома Помпея Трога II 4, 20.26-30 (рос.)
  46. а б в г Диодор Сицилийский. Историческая библиотека IV 16, 2 (рос.)
  47. Юстин. Эпитома Помпея Трога II 4, 17 (рос.)
  48. (без імені) Диодор Сицилийский. Историческая библиотека II 46, 1-3 (рос.)
  49. Страбон. География XIV 1, 4 (стр. 633) (рос.)
  50. Диодор Сицилийский. Историческая библиотека XVII 77; Страбон. География XI 5, 4 (стр. 505); Юстин. Эпитома Помпея Трога XII 3, 5; Курций Руф. История Александра Великого VI 5, 24-32 (рос.)
  51. Фридрих Любкер, Реальный словарь классических древностей. г. Москва, 2001 г. В 3 т. Т.3. С. 81 (рос.)
  52. Квинт Смирнский. После Гомера I 53 (рос.)
  53. Валерий Флакк. Аргонавтика VI 375 (рос.)
  54. «Wonder Woman in Comics» (en). DC Comics.com. Архів оригіналу за 2012-11-19. Процитовано 2012-11-09. 

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]