Остапенко Олег Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олег Миколайович Остапенко
Народження 3 травня 1957(1957-05-03) (67 років)
Покошичі, Коропський район, Чернігівська область, Українська РСР
Країна  Росія
Приналежність Росія Росія
Рід військ Війська повітряно-космічної оборони
Освіта Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби 1974–2013
Звання  Генерал-полковник
Командування Космодром Плесецьк, Космічні війська, Війська повітряно-космічної оборони
Нагороди
орден «За військові заслуги» медаль «За бойові заслуги» Медаль «У пам'ять 850-річчя Москви» Медаль «За заслуги в проведенні Всеросійського перепису населення» медаль «За бездоганну службу» ІI ступеня медаль «За бездоганну службу» III ступеня Медаль «За підготовку»
CMNS: Остапенко Олег Миколайович у Вікісховищі

Олег Миколайович Остапенко (рос. Олег Николаевич Остапенко, * 3 травня 1957, Покошичі, Чернігівська область, Українська РСР) — російський генерал-полковник українського походження, доктор технічних наук та кандидат військових наук[1], в 20112012 — командувач військами повітряно-космічної оборони, керівник Системи перспективних військових досліджень та розробок Міністерства оборони Російської Федерації, в 2012–2013 — заступник міністра оборони РФ. Заслужений військовий фахівець Російської Федерації. З 10 жовтня 2013 до 21 січня 2015 очолював Роскосмос[2].

Освіта[ред. | ред. код]

Кар'єра[ред. | ред. код]

У 1979-1989 проходив службу на різних командних та штабних посадах в Ракетних військах стратегічного призначення.

У 1992 призначений старшим інженером-випробувачем однієї з військових частин Головного випробувального центру випробувань та управління космічними засобами ім. Г. С. Титова (ГІЦІУ КС). Згодом обіймав посади начальника штабу військової частини, командира військової частини, начальника штабу випробувального центру, начальника випробувального центру. В 2002 обійняв посаду начальника штабу — першого заступника начальника ГІЦІУ КС.

У 2004 призначений першим заступником начальника штабу Космічних військ. У 2007 після закінчення Військової академії — начальником Державного випробувального космодрому Плесецьк.

З 30 червня 2008 по 8 листопада 2011 — командувач Космічними військами Росії.

З 8 листопада 2011 — командувач Військами повітряно-космічної оборони[3].

З 9 серпня 2012 — генерал-полковник[4].

9 листопада 2012 указом Президента РФ призначений на посаду заступника міністра оборони Російської Федерації[5][6].

З 2013 курує Систему перспективних військових досліджень та розробок Міністерства оборони РФ (СПВДРФ)[7].

10 жовтня 2013 звільнений з посади заступника Міністра оборони та звільнений з військової служби[8], призначений Керівником Федерального космічного агентства[9].

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Биография на сайте Федерального космического агентства. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 16 травня 2014.
  2. Дмитрий Медведев провёл рабочую встречу с руководителем Роскосмоса Олегом Остапенко
  3. Указ Президента Российской Федерации от 8 ноября 2011 года № 1477 «О назначении на должность военнослужащих Вооружённых Сил Российской Федерации». Архів оригіналу за 28 липня 2013. Процитовано 16 травня 2014.
  4. Указ Президента Российской Федерации от 09.08.2012 № 1141 «О присвоении воинских званий высших офицеров военнослужащим Вооруженных Сил Российской Федерации». Архів оригіналу за 05.11.2013. Процитовано 16.05.2014.
  5. Указ Президента Российской Федерации от 9 ноября 2012 года № 1507 «О заместителе Министра обороны Российской Федерации»
  6. Генерал-полковник Остапенко стал замминистра обороны KM.RU
  7. Информация о СПВИР МО РФ. Архів оригіналу за 23 червня 2014. Процитовано 16 травня 2014.
  8. Указ Президента Российской Федерации от 10 октября 2013 года
  9. Распоряжение Правительства Российской Федерации от 10 октября 2013 р. № 1840-р

Посилання[ред. | ред. код]