Острів Гонконг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гонконг (кит. 香港 岛, пін. 香港 岛) — острів в південній частині спеціального адміністративного району Гонконг, Китай. На 2006 рік чисельність його населення становила 1 268 112 осіб, густина — 15 773 осіб/км ². У період окупації острова Великобританією протягом Першої опіумної війни в 1842 році населення острова становило 3 000 осіб, розсіяних по десятку рибальських сіл. Незабаром британськими військами на острові було засновано місто Вікторія на честь королеви Вікторії. Центральний район острова Гонконг («Центральний») є історичним, політичним та економічним центром Гонконгу. Північний берег острова формує південне узбережжя затоки Вікторія.

Острів має безліч визначних пам'яток, таких як пік Вікторія, Океанський парк, безліч історичних пам'яток та великі торгові центри. Навколишні гори користуються популярністю у любителів пішохідного туризму. Північна частина острова разом з Коулун формують головну міську зону Гонконгу. Їх спільна площа становить приблизно 88,3 км ², а їх населення — 3 156 500 чоловік, що відповідає щільності населення 35 700 осіб/км ².

Географія[ред.ред. код]

Нічний вид острова, як видно з боку Коулуна — протилежного боку бухти Вікторія
Вид Середнього острову на передньому плані та Бухти відсічі на задньому плані з вагона канатної дороги в Океанському парку

Острів Гонконг є другим за величиною островом Гонконгу (найбільшим є острів Лантау). Площа острова — 80,4 км ², включаючи 6,98 км ² приєднаний 1887 року і менші території, приєднані 1851 року. Це становить близько 7 % від загальної території острова. Острів відділений від материка (півострова Коулун та Нових Територій) бухтою Вікторія.

Історія[ред.ред. код]

Вперше острів Гонконг був окупований 20 січня 1841 року капітаном Чарльзом Елліотом Королівського військово-морського флоту Великої Британії. Нанкінський договір 1842 року офіційно закріпив право на острів за Великобританією.

Друга світова війна була темним часом для Гонконгу. Британці, канадці, індійці та гонконгські добровольчі сили протистояли японському вторгненню під командуванням Такасі Сакаї, яке почалося 8 грудня 1941 року, через вісім годин після атаки на Перл-Харбор. Проте японці змогли встановити контроль над небом в перший же день, чисельно перевершуючи обороняються сили. Британці та індійці відступили за Коулун під щільним вогнем з повітря та артилерійським вогнем. Запеклі бої на острові тривали вже між канадськими та японськими військами. Вінніпезьким гренадери воювали в критичній точці ущелини Вонг Най Чонг і заволоділи проходом між Сентраль та ізольованими південними частинами острова. Проте їх удачі тривали недовго.

Гонконг упав 25 грудня 1941 року, згодом цей день стали називати «Чорне Різдво». Губернатор Гонконгу, Марк Янг, здався особисто в тимчасовому японському штабі, на третьому поверсі готелю півострова. Ренсуке Ісоґаї став першим японським губернатором Гонконгу. Незабаром послідувала гіперінфляція та нормування продовольства, японський уряд оголосив гонконзькі долари поза законом. У перші кілька днів після капітуляції Гонконгу було згвалтовано понад 10 000 жінок, було страчено безліч підозрюваних у дисидентстві. Японський уряд скоротив щоденний раціон громадян острова для збереження їжі для солдатів. Безліч людей були насильно переселені на материк в райони, що страждали від голоду та хвороб. Коли Японія капітулювала США 14 серпня 1945 року, населення Гонконгу скоротилося до 600 000 осіб, що становило менше половини довоєнного населення в 1,6 мільйона.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Округи, розташовані на острові:

Демографія[ред.ред. код]

На 2000 рік населення острова становило 1 367 900 осіб, що становить 19 % від населення Гонконгу. Густота населення на острові вище ніж у всьому Гонконгу та становить близько 18 000 осіб на квадратний кілометр. Цифра щільності населення острова цілком може ввести в оману, оскільки острів населений нерівномірно. Сумарне населення найбільш густонаселенних районів, таких як Сентрал та Вестерн дистрикт, Ваньчай та Істерн дистрикт становить 1 085 500 осіб, це означає що густота населення урбанізованих частин острова наближається до 26 000 осіб на км². Площа цих частин острова становить близько 41,3 км². Разом з Коулун, такі урбанізовані райони містять 47% всього населення.

Транспорт[ред.ред. код]

Адміралтейська станція гонконзького метрополітену

Острівна гілка (лінія Айленд) гонконзького метрополітену(MTR) проходить лише по острову, із заходу на схід, вздовж північної берегової лінії острова. Гонконзький трамвай і Пік-трамвай ходять виключно по острову, від Кеннеді Тауна до Шау Кей Вана, з лініями від Козвей Бей до Хеппі Валлі і від Сентралу до Піка Вікторія.

Острів Гонконг з'єднаний з півостровом Коулун двома автомобільними тунелями, двома залізничними тунелями MTR (лінії Чюн Ван і Дунг Чунг) та одним автомобільно-залізничним тунелем (тунель Східної гавані, лінія Дзенга Гуан Оу). Планується четвертий залізничний тунель для вирішення проблеми перевантаженості ліній в години пік-. Мостів між островом та материком немає.

Посилання[ред.ред. код]