Палаусько-японські відносини
| Палаусько-японські відносини | |
|---|---|
.jpg)
| |
 Японія |
 Палау |
Палаусько-японські відносини - двосторонні дипломатичні відносини між Палау та Японією.
Історія[ред. | ред. код]
До Першої світової війни Палау був частиною Німецької Нової Гвінеї. З початком конфлікту у Європі, 23 серпня 1914 Японія також оголосила війну Німеччині. Після початку війни жителі острова Палау зганяли свій гнів на японських торговцях, які повністю домінували в торгівлі з палауанцями. Декілька людей з Палау всерйоз попросили у начальника станції офіційного дозволу скинути японців, які живуть на Палау, в море[1].
У вересні — грудні 1914 японський флот окупував колонії Німеччини в Тихому океані, до якої входили сучасна Мікронезія, Маршаллові Острови, Північні Маріанські Острови та Палау[2].
На Паризькій мирній конференції вирішено, що острови стануть частиною Південного Тихоокеанського мандату в рамках Ліги Націй, а Корор призначений адміністративним центром мандата. Під владою Японії на Палау значно зросли рибальство, сільське господарство та гірничодобувна промисловість. За цей період Палау певною мірою досягло самодостатності[3].
Під час Другої світової війни на острові була японська військова база.
Японське управління островами припинилося після поразки Японії у Другій світовій війні. Мандат Південних морів став підопічною територією Тихоокеанських островів і перебував під керуванням США[4].
1 жовтня 1994 Японія визнала незалежність Палау від США і 2 листопада того ж року встановила офіційні дипломатичні відносини з нею. Посольство Японії в Корорі відкрилося в 1999[3].
Культурні відносини[ред. | ред. код]
Як колишня японська колонія, Палау перебував під впливом японської культури. У сучасній палауській мові багато слів, запозичених з японської мови, таких як «дайдзьобу», «окьяку», «денкі» та «сенкьо». Місцева кухня острова також має вплив японців[3].
Економічні відносини[ред. | ред. код]
Судноплавні компанії з експорту тунця, що знаходяться в Палау, в основному поставляють тунець сорта сашимі в Японію. Ліцензування рибальських суден із Японії залишається джерелом іноземної валюти між Палау та Японією[4].
У минулому Палау підтримувала права Японії на китобійний промисел, але в червні 2010 відмовилася від цієї підтримки на користь пропозиції квоти на вилов, що розглядається Міжнародною комісією з промислу китів. Президент Палау Джонсон Торібіонг заявив, що зміна політики його країни не вплине на відносини між Японією та Палау. Він також пояснив, що Японія «досить зріла», щоб прийняти позицію Палау щодо китобійного промислу[5].
Відносини у сфері безпеки[ред. | ред. код]
Щоб знешкодити бомби Другої світової війни, що залишилися на морському дні Палау, Японія направила туди Японську службу з розмінування. Операції з їхнього знищення розпочалися у травні 2013 і тривали близько півтора року[6].
Туризм[ред. | ред. код]
Туризм - одна з основних галузей Палау. Більшість туристів приїжджають сюди з Японії та Тайваню[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Hermann Hiery. The Neglected War: The German South Pacific and the Influence of World War I. — University of Hawaii Press, 1995. — С. 33. — ISBN 978-0-8248-1668-1.
- ↑ Niko Tillmann, Yuko Maezawa. Micronesia // 1914-1918-Online International Encyclopedia of the First World War. — 2015. — 5 May. — DOI:.
- ↑ а б в Embassy of Japan in the Republic of Palau. www.palau.emb-japan.go.jp. Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 8 квітня 2021.
- ↑ а б в Countries - Pacific - Republic of Palau - Information Paper - NZ Ministry of Foreign Affairs and Trade. Mfat.govt.nz. 29 липня 2015. Архів оригіналу за 29 липня 2015. Процитовано 24 березня 2023.
- ↑ The Australian (14 червня 2010). "Palau to end support of Japanese whaling". Архів оригіналу за 17 березня 2014. Процитовано 8 квітня 2021.
- ↑ Japanese experts to remove WWII bombs in Palau - The Japan Daily Press. japandailypress.com. 1 листопада 2013. Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 24 березня 2023.