Палац у Козлівці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Палац у Козлівці
Від головного фасаду.

51°27′34″ пн. ш. 22°29′21″ сх. д. / 51.45960833002777690° пн. ш. 22.48942222002778024° сх. д. / 51.45960833002777690; 22.48942222002778024Координати: 51°27′34″ пн. ш. 22°29′21″ сх. д. / 51.45960833002777690° пн. ш. 22.48942222002778024° сх. д. / 51.45960833002777690; 22.48942222002778024
Тип палац
Статус спадщини Пам'ятка історії[1] і об'єкт культурної спадщини Польщі[2]
Країна  Польща
Розташування Козлівка, Люблінське воєводство
Тип будівлі палац
Архітектурний стиль бароко, неокласицизм
Автор проєкту Юзеф Фонтана
Архітектор Юзеф Фонтана
Засновано 1742
Будівництво 1736 — 1742
Сайт muzeumzamoyskich.pl
Палац у Козлівці. Карта розташування: Польща
Палац у Козлівці
Палац у Козлівці (Польща)
Мапа

CMNS: Палац у Козлівці у Вікісховищі

Палац у Козлівці — пам'ятка палацово-паркової архітектури 18 століття у селі Козлівка, на півночі Люблінського воєводства, на віддалі 9 км на захід від Любартова і 0,5 км від села Кам'янки. Нині тут розміщений Музей Замойських у Козлівці. На півдні терену знаходиться Козлівецький ландшафтний парк.[3][4]

Історія[ред. | ред. код]

Палац побудований у 1736-1742 роках для холмського воєводи Міхала Бєлінського, за проектом Юзефа Фонтана, який втілив бароковий план фр. entre cour et jardin (між дитинцем і парком). Протягом 1799-1944 років маєток належав родині Замойських. Розквіт настав за часів Костянтина Замойського, який у 1903 році заснував тут ординацію. Перебудовуючи резиденцію, граф намагався перетворити її на один з найбільш монументальних і пишних магнатських маєтків.[5]

З листопада 1944 року, після від'їзду останніх власників, палац був націоналізований. Виконував функції музейного сховища Міністерства культури і мистецтв, а від 1979 є музейним осередком, від 1992 — Музею Замойських у Козлівці.[3]

Експозиція музею[ред. | ред. код]

В інтер'єрі кінця 19 початку 20 століття можна оглянути: необарокові і неореґенційні плафони, печі з мейсенської порцеляни, мармурові каміни, дубові паркети, велику колекцію малярства (переважно фамільні портрети і копії європейського малярства), меблі, різьбу, люстри, килими, порцеляну, золотарські вироби, що свого часу оздоблювали палац.

Інтер'єр досконало доглядається із збереженням найвищого ступеня автентичності.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Над в'їзними ворітьми до палацевого дитинця уміщено напис «То менш болісно» (пол. «To mniey boli»). Напис цей відгук старої історії. Як переповідають, після чергової січі, король польський Владислав І Локетек їздив оглядав поранених. Схилившись до одного з звитяжців, яким виявився предок Замойських Флоріан Шарий, король промовив: «А що ж за страшну муку терпить цей лицар!» На що почув у відповідь: «То менш болісно, ніж ті страждання, які завдає ближній». У 19 столітті версію відповіді лицаря переробили на більш патріотичну, відтоді він відповідав: «То менш болісно, як страждання батьківщини.»
  • У будівлі колишньої графської возівні знаходиться єдина у Польщі Галерея соцреалістичного мистецтва. Представлено найцікавіші зразки з першої половини 1950-х років. Колекція нараховує більш як 1600 музейних речей.
Панорама палацового дитинця.

Примітки[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Muzeum Zamoyskich w Kozłówce 2000. Raport na koniec wieku, Kozłówka 2001. (пол.)
  • Jacek Szczepaniak. Kozłówka. Kozłówka 2002.(пол.)
  • Muzea — rezydencje w Polsce. Materiały sesji naukowej zorganizowanej w Muzeum Zamoyskich w Kozłówce 14–16 października 2004. Kozłówka 2004. (пол.)
  • Libuchowa T. Pałac w Kozłówce // Studia i materiały lubelskie. Historia sztuki. Lublin 1963. (пол.)
  • Odorowski W., Kozłówka. Zespół Pałacowo-Parkowy. Lublin 1987. (пол.)

Мережеві лінки[ред. | ред. код]