Палійчук Ярослав Миколайович
| Ярослав Палійчук Ярослав Миколайович Палійчук | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
1991 Малий Гвіздець, Коломийський район, Івано-Франківська область | |
| Смерть |
9 травня 2022 Курахове, Покровський район, Донецька область, Україна | |
| Поховання | Малий Гвіздець | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Alma Mater | Косівський коледж прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg){kind=small}
Ярослав Миколайович Палійчук (1991, с. Малий Гвіздець, Івано-Франківська область — 9 травня 2022, у районі м. Курахового, Донецька область) — український художник-графік, військовослужбовець, солдат 54 ОМБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022, посмертно).
Життєпис[ред. | ред. код]
Ярослав Палійчук народився 1991 року в селі Малий Гвіздець, нині Гвіздецької громади Коломийського району Івано-Франківської области України.
2015 року закінчив Косівський коледж прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв.
Професійний художник-графіст. Творив у техніці «сухий пензель».
Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну був сапером 54-ї окремої механізованої бригади. Загинув 9 травня 2022 року в районі м. Курахового на Донеччині.
Похований 20 травня 2022 року в родинному селі[1].
Батьки Ярослава передали благодійному фонду «Повернись живим» мільйон гривень на потреби Збройних сил України. Іншу частину коштів, отриманих від держави вони планують використати на друк книги з його малюнками, які намалював до повномасштабного російського вторгнення.
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «За мужність» III ступеня (28 грудня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Похорон загиблого воїна Української Армії Ярослава Палійчука // Коломийська єпархія ПЦУ. — 2022. — 21 травня.
- ↑ Указ Президента України від 28 грудня 2022 року № 900/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела[ред. | ред. код]
- Л. Рагуцька. Батьки загиблого захисника України передали мільйон гривень на допомогу ЗСУ: мережу зворушила історія // Обозреватель. — 2022. — 3 січня.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |