Пашкова Людмила Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пашкова Людмила Іванівна
Народження 29 грудня 1917(1917-12-29)
Смерть 1982
Країна СРСР СРСР
Партія КПРС
Звання  Майор
Війни / битви Друга світова війна
Нагороди
орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки медаль «За бойові заслуги» медаль «За оборону Сталінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Пашкова Людмила Іванівна (1917, Друга Старовірівка — 1982, ?)

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася Людмила Пашкова 1917 року в селі Друга Старовірівка, там же навчалася. З дитинства відрізнялась любов'ю до фізичної культури, особливо до лижного спорту. Жодне змагання не проходило без її участі, й у кожному[джерело?] з них вона здобувала перемогу. Їй пророкували блискуче майбутнє, бо, ще навчаючись у школі в юному віці Людмила стала чемпіонкою України і майстринею з лижного спорту.

Член КПРС з 1940 року.

1940—1960 роки служила на різних посадах у Червоній армії.

1955 року закінчила університет марксизму-ленінізму[який?].

Улюблений спорт[який?] для Людмили Іванівни Пашкової став воєнною професією[прояснити].

1941 року Людмила Пашкова перша й єдина тоді в Україні майстриня спорту з лижних перегонів, викладач ДІФКУ відмовилась евакуюватися з інститутом до Фрунзе. «Моє місце на фронті» — заявила Людмила. Записалася в партизанський загін. Партизани-лижники, з-поміж інших бойових завдань, робили нальоти на комунікації ворога. І першою завжди[джерело?] була Людмила Пашкова, пробивала лижню. 1942 року вона була поранена. Пізніше її було відряджено інструктором із підготовки армійських лижних батальйонів на Воронезький, Центральний та Степовий фронти. На 2-му Українському фронті Людмила була начальницею штабу загону «Біла смерть» (загін лижників-винищувачів). Людмила Іванівна вивела 12 бійців з облоги.

Після війни майор Людмила Іванівна Пашкова повернулася до Харкова. Працювала у Харківському технікуму фізичної культури[1], пізніше стала викладати фізичну культуру студентам у державному педагогічному інституті імені Г. С. Сковороди.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Олейник, 2005, с. 104.
  2. а б в г Пашкова Людмила Ивановна :: Память народа. pamyat-naroda.ru. Процитовано 26 червня 2021.

Література[ред. | ред. код]

  • Олейник О., Грот Ю. История физической культуры и спорта на Харьковщине (люди, годы, факты). 1951—1974 : [рос.]. — Харьков : Прапор, 2005. — Т. II. — 448 с. — ISBN 966-8690-11-7.
  • Соловйов Г. М. Осторонь не залишалась // «Ленінець», 7 травня 1985, — с. 2
  • Парамонов А. Ф. Историко-статистическое описание с. Староверовка Константиноградского уезда Полтавской губернии — Х.: вид. «Харківський музей міської садиби», 2010. с. 503
  • Старовівчанка // «Ленінець», 9 травня 1969 року, с. 2