Паяци (опера)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Паяци (італ. Pagliacci) — найвідоміша опера одного з найзначніших представників веризму в музиці, італійського композитора Руджеро Леонкавалло. Опера є драмою у двох діях; лібрето написане автором на основі реальної події. В Калабрії у 1865 році артист через ревнощі убив дружину просто на сцені. Першу постановку було здійснено 21 травня 1892 року в міланському театрі Даль-Верме.

Енріко Карузо як Каніо

Дійові особи[ред.ред. код]

  • Недда, в комедії — Коломбіна (сопрано)
  • Каніо, в комедії — Паяц (тенор)
  • Тоніо, в комедії — Таддео (баритон)
  • Беппо, в комедії — Арлекін (тенор)
  • Сільвіо (баритон)
  • Селяни та селянки

Сюжет[ред.ред. код]

Дія відбувається між 1865 та 1870 роками у Калабрії поблизу Монтальто, в день свята Успіння.[1]

Пролог[ред.ред. код]

На сцені з'являється Тоніо у костюмі Таддео, який роздумує про призначення театрального мистецтва, яке віддзеркалює реальне людське життя, про долю акторів.

Перша дія[ред.ред. код]

На площі калабрійського селища натовп вітає трупу мандрівних акторів. Каніо оголошує про майбутній спектакль. Він ревнує свою жінку Недду до іншого актора, Тоніо. Недда не здатна терпіти цього. Вона знаходить спокій у красі природи, голосах птахів. Горбань Тоніо освідчується Недді у коханні, вона відштовхує його. Насправді вона кохає іншу людину, селянина Сільвіо. Вони ніжно освідчуються один одному у своїх почуттях. Сільвіо наполягає на тому, що вони мають тікати. Підступний Тоніо вистежує їх разом і приводить Каніо на місце побачення. Сільвіо встигає піти, а Каніо кидається на жінку з вимогою відкрити ім'я її коханого. Та Беппо вдається заспокоїти Каніо: наближається час спектаклю.

Друга дія[ред.ред. код]

На виставу збираються мешканці селища. Серед них — Сільвіо. Глядачі понад усе бажають побачити веселу комедію. Дія починається. Недда у ролі Коломбіни очікує Арлекіна (Беппо), який за кулісами співає ніжну серенаду. Служник Таддео (Тоніо) освідчується Коломбіні у коханні, але та відповідає йому з іронією. З'являється Паяц (Каніо), чоловік Коломбіни. Він чує ті самі слова, що говорила Недда при розлученні з Сільвіо. Каніо, який безмежно кохає Недду, більше не спроможний володіти собою. Він забуває про театральне дійство, про свою роль у ньому, і знову вимагає у жінки назвати ім'я коханця. Перелякана Недда намагається обернути це на жарт, на частину комедії. Оскаженілий Каніо накидається на Недду з ножем і вбиває її. Сільвіо кидається на сцену, щоби врятувати Недду, і Каніо вбиває і його. «Комедію закінчено!» («La commedia e finita!») — виголошує збожеволілий Каніо.

Історія створення[ред.ред. код]

Текст лібрето належить композиторові. Він скористався, за власними словами, реальною подією. Леонкавалло брав участь у конкурсі, оголошеному міланським видавцем Сонзоньо на кращу одноактну оперу. Але композитор написав оперу в двох діях і тому не був допущений до конкурсу. Проте невдовзі опера була поставлена у Мілані та мала величезний успіх. «Паяци» обійшла найкращі сцени світу і досі є однією з найпопулярніших у репертуарі оперних театрів.

Див. також[ред.ред. код]

  • Vesti la giubba — популярна арія з опери «Паяци».

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]