Петах-Тіква
|
Петах-Тіква
פֶּתַח תִּקְוָה
|
|||
|---|---|---|---|
| Вул. Хаїм-Озер | |||
|
|||
| Координати: 32°05′19″ пн. ш. 34°53′10″ сх. д. / 32.08861° пн. ш. 34.88611° сх. д. | |||
| Країна | Ізраїль | ||
| Округ | Центральний | ||
| Уряд | |||
| - Мер | Іцхак Охайон | ||
| Площа | |||
| - Повна | 35 868 км² | ||
| Населення (2010) | |||
| - Усього | 211 800 | ||
| Веб-сайт: petah-tikva.muni.il | |||
Петах-Тіква́ (на івриті: פֶּתַח תִּקְוָה, Відкриття Надії) — місто в Ізраїлі на крайньому півдні рівнини Шарон, північно-східне передмістя Тель-Авіва. Це досить старе єврейське поселення, засноване 1878 року; його назва перекладається як «брами надії».
Зміст |
Населення [ред.]
- Населення міста (на 2010 рік) — 211,800 осіб, зростаюче щорічним відсотком у 2,6%.
- Густота населення міста — 4 600 осіб на 1 км².
- Особливість міста у тому, що емігрантів із України «на душу населення» тут найбільше. Їхніми руками посеред пісків збудовані сучасні житлові квартали з усім необхідним для цивілізованого життя.[1]
Площа [ред.]
Площа юрисдикції міста — 39 000 дунамів (39 км²).
Історія [ред.]
Петах-Тіква була заснавана євреями — вихідцями з Білорусі в 1878 році, а точніше релігійними піонерами з Єрусалима провадженими Єгошуєю Стампфером, Йоелем-Моше Саломоном, Зерахом Барнеттом і Давидом Ґуттманном а також литовським рабином Ар'є Лейб Фрумкіним. Це було перше сучасне єврейське сільсько-господарське поселення в Османській Палестині, що виросло в один з найбільш густозаселених урбаністичних центрів в Ізраїлі.
Первинно маючи намір заснувати нове поселення в долині Ахор, поблизу Єрихону, піонери купили землю в тій околиці. Вони вибрали ім'я для свого поселення з біблійного пророцтва Йосії (2:15). Проте, турецький султан анулював покупку і заборонив їм селитися там, але вони зберігли назву Петах-Тіква як символ іхніх прагнень. Не розчаровуючись, поселенці купили скромний терен (3,4 км²) біля селища Мулаббіс (Млаббес, Ум-Лаббес) поблизу витоку річки Яркон. Султан дав дозвіл на розвиток терену, але оскільки куплений терен був розташованим на землі, яка була малярійним болотом, вони мусили евакуватися під час спалаху малярії і заснували містечко Єгуд поблизу арабського селища Єгудійя, за 20 км на південь. З фінансовою допомогою Барона Едмонда де Ротшильда поселенцям вдалося достатньо осушити болота аби переправиися назад в 1883 році. Тоді до них приєдналися імігранти Першої Алії (єврейської хвилі іміграції в Палестину), а пізніше Другої Алії.
Промисловість [ред.]
Петах-Тіква має другий найбільший промисловий сектор в Ізраїлі (після Хайфи), поділений на три промислові зони — Кір'ят Ар'є, Кір'ят Маталон і Сеґула. Промисловість міста охоплює — текстилі, металообробку, деревообробку, пластики, обробка харчів, шин та інших ґумових виробів, мило. Тут розташовані такі високо-технологічні компанії як Корпорація Оракл, Кодак, АйБіЕм, Інтел, СанДиск, ЕСІ Телеком і ҐлаксоСмізКлайн Фармацевтики.
Головна фабрика фірми Осем по обробці харчів була збудована в Петах-Тікві 1976 року. На окраїнах міста є великі плантації цитрусових.
Спорт [ред.]
Петах-Тіква має досить сильні футбольні команди — «Маккабі» (Макавей) та «Га-Поель» (Робітник).
На початку 2012 року в місті відкрили новісінький стадіон, хоча у місті був один, теж не старий. Пояснення просте — тут дві футбольні команди, і кожна повинна мати арену. Нова зовні — це дві трибуни стадіону «Оболонь» у Києві. Різниця в тому, що, по-перше, під трибунами там не офіс, як у Києві, а зручні тераси для глядачів із буфетами-туалетами тощо. По-друге, довкола є величезна парковка для автівок, а за 200 м — станція електрички.[1]
Примітки [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Category:Petah Tikva |
|
|||||||||||||
| Це незавершена стаття з географії Ізраїлю. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
