Єрихон
| Єрихон гебр. יְרִיחוֹ араб. أريحا |
||||
|---|---|---|---|---|
|
|
||||
 |
||||
| Основні дані | ||||
| Країна | Палестина | |||
| Регіон | Західний берег | |||
| Засноване | 9 тисячоліття до н.е. | |||
| Статус міста | 1994 | |||
| Населення | 20,4 тис.чол. (2006) | |||
| Географічні координати | ||||
| Міська влада | ||||
| Мер міста | Хассан Салех | |||
Єрихон (гебр. יְרִיחוֹ, араб. أريحا) — місто в Палестині, що знаходиться на Західному березі ріки Йордан. Населення близько 20 тисяч жителів. Вважається одним з найдавніших міст у світі.
Зміст |
[ред.] Історія
Біблія розповідає про частину історії міста Єрихон. Книга Ісуса Навина 6 розділ (Старий Заповіт) Зверніть увагу на вірш 26 в 6-ому розділі.
[ред.] Новітня історія
Після Шестиденної війни у 1967 році Єрихон перейшов під владу Ізраїлю. Він був першим містом, що у 1994 році, згідно з угодою у Осло, перейшло під контроль Палестинської автономії. У період ізраїльської реадминістрації 16 березня 2005 року Єрихон знову повернувся до складу Палестини.
[ред.] Археолоґія
Перші археолоґічні розкопки послелення проводив Чарльз Уорен у 1868 році. У 1907-1909 та 1911 роках німецькі вчені Ернст Зелін та Карл Ватцинґер проводили розкопки Тель Ес-Султану та Тулул Ель-Алаїку. У 1930—1936 роках тут проводив розкопки Джон Ґерстенґ. У 1952—1958 роках археолоґом Кетлін Кеньйон були проведені більш обширні дослідження з використанням більш сучасних технолоґій. У 1997 році Лоренцо Ніґро та Ніколо Маркеті провели обмежені розкопки. Трохи пізніше у тому ж році доктор Браянт Вуд відвідував історичний пам'ятник, щоб впевнитися у результатах попередньої експедиції.
[ред.] Тель Ес-Султан
Найперше поселенння знаходилося на місці сучасного Тель Ес-Султану (або Тель Султану), у кількох кілометрах від безпосереднього центру міста. У перекладі з арабської «тель» означає «насип» — послідовні шари житлових споруд, які засипали по проходженню часу. Засипання житлових споруджень було характерним для давніх поселеннь Близького Сходу та Анатолії. Єрихон це типове поселення епохи докерамічного неоліту A і B.
Існування Єрихону поділяють на кілька періодів:
[ред.] Натуфійський період
Протонеоліт — будування споруд вочевидь почалося тут ще до винаходження землеробства, з кам'яних споруджень натуфійської культури, які з'явилися раніше 9 тисяч років до нашої ери.
[ред.] Докерамічний неоліт A
8350 — 7370 роки до н.е. Іноді називають султанійським періодом. Поселення займало 40000 м² і було захищено кам'яними мурами, з кам'яною вежею посередині одного з мурів. Це найдавніші з усіх відкритих археолоґами кам'яних стін. У місті розташовувалися круглі будинки з сирої цегли, поки що без планування вулиць. Жителі (приблизно 400-2000 чоловік) вирощували окультурену пшеницю, ячмінь і боби, та займалися полюванням на диких тварин.
[ред.] Докерамічний неоліт B
7220 — 5850 роки до н.е (але дати отримані радіовуглецевим методом вказують на більш давні часи). Розширився діапазон окультурених рослин. Можлива доместикація вівці. Культ, що включає поховання людських черепів у глиняних масках, які відтворюють контури обличчя, та у деяких випадках з мушлями в очницях.
Після неоліту A поселення на кілька сторіч обезлюдніло, потім у пошкодженій поверхні телю були знайдені спорудження докерамічного неоліту B. Його архітектура складалася з прямолинійних домів з сирої цегли на кам'яному фундаменті. На поверхні цеглин спеціально лишали заглибини від пальців, щоб краще прилягав з'єднувальний розчин. Зазвичай, групи з кількох кімнат розташовувалая навколо внутрішнього подвір'я. В них була одна велика кімната (6.5 x 4 м та 7 x 3 м) з внутрішнім розділенням, решта маленьких кімнат використовувалася, як сховища для припасів. Підлогу обмазували глиною червоного, кремового, світло-рожевого або білого кольорів.
[ред.] Інші знахідки
- Кремінь: наконечники стріл, зазубрені вкладиші серпів, різці, скрібки, та кілька вирізаних сокир. Одновідсотковий обсидіан, цифтлік, та зелений обсидіан з невідомого джерела.
- Камінь: ручні млини, зернотерки, кілька сокир з вулканічних порід. Тарілки та чаші, вирізані з вапняку.
- Кістка: спатули та свердла.
- Стилізовані фіґурки людей з гіпсу, майже у натуральну величину.
- Фіґурки людей та тварин з глини.
- Малахітові та черепашкові намиста.
[ред.] Керамічний неоліт A і B
Кінець IV тисячоліття до н.е. Простежується культура другої половини неоліту, і загальний характер знахідок вказує на зв'язок з іншими поселеннями другої половини неоліту у Західній Сирії та Міжріччі. Прямолинійні будинки з сирої цегли та гіпсовими дахами. Присутнє планування вулиць.
[ред.] Бронзовий вік
[ред.] Мури Єрихону
[ред.] Тулул Абу Ель-Алаїк
Поселення, що існувало у еліністичний, новозаповітний та ісламський періоди, від якого залишилися насипи у Тулул Ель-Алаїку, у 2 км на заході від сучасного Єрихону. Є припущення, що поселення постійно зазнавало нападів.
