Петродворцовий район
| Петродворцовий район | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 59°52′33″ пн. ш. 29°52′20″ сх. д. / 59.87591944447177639° пн. ш. 29.87246944447177910° сх. д.Координати: 59°52′33″ пн. ш. 29°52′20″ сх. д. / 59.87591944447177639° пн. ш. 29.87246944447177910° сх. д. | ||||
| Країна |
 Росія | |||
| Адмінодиниця | Санкт-Петербург | |||
| Засновано | 5 червня 1938 | |||
| Площа | 109 квадратний кілометр | |||
| Населення | 142 655 осіб (2021)[1] | |||
| Поштовий індекс | 198500–198599 | |||
 | ||||
| Карта | ||||
| ||||
 Петродворцовий район у Вікісховищі | ||||
Петродворцовий район — адміністративно-територіальна одиниця на південному заході Санкт-Петербурга на південному узбережжі Фінської затоки, за 30 км від центру міста.
Склад району[ред. | ред. код]
До складу району входять 3 муніципальні утворення:
Історія[ред. | ред. код]
Петергофський район утворено 5 червня 1938 року в результаті реорганізації міської ради у місті Петергоф у районну раду з безпосереднім підпорядкуванням Ленміськраді.
27 січня 1944 місто Петергоф було перейменовано на місто Петродворець, а район на Петродворцовий.
12 червня 1950 до складу району були передані робітничі селища Володарське й Стрєльна Красносельського району Ленінградської області[2].
16 січня 1963 робітниче селище Володарське включено в міську межу Ленінграда в складі Кіровського району.
18 квітня 1978 у адміністративне підпорядкування Петродворцовому району з Ленінградської області було передано місто Ломоносов.
У 1995 році на території міста Ломоносов утворено самостійний Ломоносовський район Санкт-Петербурга.
2 грудня 2003 територія Ломоносовського району була знову включена до складу Петродворцового району.
Населення[ред. | ред. код]
Інфраструктура[ред. | ред. код]
Загальна протяжність доріг — 243,9 км.
Адміністрації району підвідомчі: 20 шкіл (у тому числі один ліцей, дві гімназії, одна школа-інтернат), 30 дитячих садків, 3 установи додаткової освіти дітей. В районі 7 поліклінік (1 відомча, 2 для дорослих, 2 дитячих, 2 стоматологічних), одна лікарня, 2 кінотеатри, 4 дитячих музичних школи, Петергофська школа мистецтв, дитяча художня школа, Центр культури і дозвілля «Стрільна», Центр технічної творчості, Ломоносовський міський будинок культури, краєзнавчий музей, Централізована бібліотечна система Петродворцового району (7 бібліотек).
На території району розташовано декілька інститутів і факультетів Санкт-Петербурзького державного університету.
Економіка[ред. | ред. код]
Місту Петергоф, що входить до складу Петродворцового району, 23 липня 2005 року присвоєно статус наукограда Росії[3].
На території району розташовуються такі промислові підприємства:
- Петродворцовий годинниковий завод;
- 61-й бронетанковий ремонтний завод;
- 55-й металообробний завод;
- Завод «Машрибпром»;
- Птахофабрика «Красні Зорі»;
- завод ТОВ «БСХ Побутові Прилади» з виробництва холодильників та пральних машин — дочірнє підприємство концерну BSH Hausgeräte GmbH.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Головними визначними пам'ятками району є палацово-паркові ансамблі Петергоф, Оранієнбаум й Костянтинівський палац.
Посилання[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://web.archive.org/web/20210502131349/https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/MZmdFJyI/chisl_МО_Site_01-01-2021.xlsx
- ↑ Справочник истории административно-территориального деления Ленинградской области. classif.spb.ru. Архів оригіналу за 9 вересня 2013. Процитовано 9 серпня 2017.
- ↑ Официальный портал администрации Санкт-Петербурга. Архів оригіналу за 19 серпня 2010. Процитовано 15 травня 2019.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg)