Петті Герст
| Петті Герст | |
|---|---|
| англ. Patty Hearst | |
 | |
| Ім'я при народженні | англ. Patricia Campbell Hearst |
| Псевдо | Tania |
| Народилася |
20 лютого 1954[1][2] (70 років) Сан-Франциско, Каліфорнія, США |
| Країна |
 США |
| Діяльність | акторка, світська особа, банківський крадій, телеакторка, кіноакторка, сценаристка |
| Alma mater | Crystal Springs Uplands Schoold, Santa Catalina Schoold, Університет Каліфорнії (Берклі), Коледж Менлоd і Sacred Heart Preparatoryd |
| Знання мов | англійська[3] |
| Батько | Рендольф Апперсон Герстd[4] |
| Мати | Catherine Wood Campbelld[4] |
| Брати, сестри | Енн Герстd |
| Діти | Лідія Герстd |
| IMDb | ID 0372553 |
Патрісія Кемпбелл Герст (англ. Patricia Campbell Hearst) (нар. 1954) — американська акторка та світська левиця, в 1974 резонансно політично викрадена терористичною ліворадикальною організацією Симбіоністська армія визволення (САВ) та втягнена в її діяльність, зокрема, пограбування банку. 20 січня 2001 повністю помилувана Біллом Клінтоном[5]. Класичний приклад стокгольмського синдрому, в який суд не повірив та проігнорував юридичний захист підсудної на основі висновків психіатричної експертизи про ПТСР у неї.
Біографія[ред. | ред. код]
Онука американського мільярдера і газетного магната Вільяма Рендольфа Герста.
У лютому 1974 року 19-річну Герст захопило в університетському містечку Берклі (Каліфорнія) американське ліворадикальне терористичне угрупування Симбіоністська армія визволення (САВ). Герст провела 57 днів у шафі розміром 2 м на 63 см, перші два тижні з зав'язаними очима, перші кілька днів без туалету і з кляпом у роті, щодо неї здійснювали фізичне, психологічне та сексуальне насильство[6]. Початковий план обміняти заручницю на двох членів угруповання, які відбували тюремне ув'язнення за скоєне групою політичне вбивство, провалився при першій спробі переговорів з владою[7].
За звільнення Герст терористи зажадали видачі кожному незаможному жителю Каліфорнії продовольчого пакета в 70 доларів та друку масовим тиражем пропагандистської літератури. Це обійшлося б родині Герст в 400 млн доларів. Сім'я оголосила про неможливість виконання умов САВ і запропонувала виділити 6 млн доларів трьома порціями по 2 млн доларів.
Після того, як сім'я Герст організувала розподіл харчових продуктів на суму 4 млн доларів, і за добу до обіцяного терористами її звільнення під заставу ще 2 млн доларів, угрупування випустило аудіодекларацію, в якій Патрісія Герст проголосила свій вступ до лав Симбіоністської армії визволення і відмовилася повернутися в сім'ю: «Або і далі залишатися в полоні, або використовувати міць САВ і боротися за мир. Я вирішила боротися… Я вирішила залишитися з новими друзями». Згодом виявилося, що Герст погодилася перейти на бік загарбників і перейняла їхні політичні переконання під загрозою вбивства[8].
В САВО Герст отримала бойовий псевдонім «Таня» на честь Тамари (Тані) Бунке (англ. Tania Bunke),[Комм 1] загиблої однодумниці Ернесто Че Гевари. Американська преса романтизувала образ заручниці-революціонерки, незаслужено перетворивши її на символ ліворадикального руху 70-х. 15 квітня 1974 року у складі бойової групи САВ Патрісія Герст взяла участь в пограбуванні банку «Хібернія» в Сан-Франциско. Пізніше була залучена в пограбування банку в містечку Кермічел (Каліфорнія), обстріл супермаркету, кілька випадків викрадення автомобілів і захоплення заручників, виробництво вибухівки. Була оголошена в розшук і заарештована 18 вересня 1975 року разом з чотирма іншими членами САВ в результаті облави ФБР.
Після здачі владі і взяття під варту Герст розповіла про насильство над нею з боку терористів і оголосила про примусовий характер своєї діяльності в лавах САВ. Організована рішенням суду психіатрична експертиза підтвердила наявність у Герст посттравматичного розладу психіки, викликаного переживанням інтенсивного страху, безпорадності та крайнього жаху.
Попри це Патрисії Герст єдиній з угруповання пред'явили звинувачення в пограбуванні банку «Гібернія». 20 березня 1976 року її засуджено до семирічного тюремного ув'язнення за участь у пограбуванні банку, попри зусилля адвокатів довести, що вона була жертвою викрадення. Завдяки втручанню президента США Джиммі Картера термін скоротили, а 1 лютого 1979 року вирок скасовано під тиском громадської кампанії підтримки, розгорнутої «Комітетом зі звільнення Патрісії Герст»[9].
Після закінчення терміну ув'знення одружилася зі своїм охоронцем, поліцейським Бернардом Шоу, і живе з сім'єю в передмісті Нью-Йорка. Народила дочок Лідію Марі Герст-Шоу (модель та акторка) і Джилліан Герст-Шоу.
Співпрацювала з ФБР, давши свідчення, що лягли в основу трьох судових процесів у справі САВ, зіграла кілька ролей у кіно і театрі.
20 січня 2001 року Герст отримала повне президентське помилування указом Білла Клінтона[5].
Випадок Патрісії Герст вважається класичним прикладом стокгольмського синдрому, котрий ще не був добре відомий в 1975 — на початку 1976 і не справив серйозного впливу на перший вирок Герст: суд не повірив висновкам психіатричної експертизи та проігнорував юридичні спроби захистити підсудну.
У мистецтві[ред. | ред. код]
- Abduction (1975) Художній фільм Джозефа Зіто, що експлуатує сюжет викрадення Герст, був знятий по однойменній новелі Джеймса Гаррісона, опублікованої в 1974 році до моменту захоплення Герст.
- Ален Роб-Гріє поклав історію Патрісії Герст в основу свого фільму «Гра з вогнем».
- Пол Шредер у 1988 році зняв фільм «Патті Герст».
- Роберт Зюйдам написав про Патрісію Герст оперу «Заморозки» (1993—1994).
Примітки[ред. | ред. код]
Виноски[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б Office of Public Affairs (20 січня 2001). President Clinton's Pardons, January 2001. United States Department of Justice. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 5 червня 2010.
- ↑ William Graebner. Patty's Got a Gun: Patricia Hearst in 1970s America. The University of Chicago Press, 2008
- ↑ Patricia Cambell Hearst, Alvin Moscow. Every Secret Thing. Doubleday & Co., 1982. Reprint: Hearst, Patricia Campbell, Alvin Moscow. Patty Hearst: Her Own Story. New York: Avon, 1988.
- ↑ CNN Larry King Live. Transcript of the Interview with Patty Hearst. 22 січня 2001. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 5 червня 2010.
- ↑ Patricia Cambell Hearst, Alvin Moscow. {{{Заголовок}}}. — ISBN 0-385-17056-4.
Посилання[ред. | ред. код]
- Історія Петті Герст у Бібліотеці злочинів (англійською);
- Партизанська війна: Захоплення Петті Герст Офіційний сайт американського освітнього телеканалу PBS (англійською);
- 136 наукових робіт та 202 публікації на 10 мовах про Патрісію Герст, включаючи її власні роботи (англійською);
- Витяг з книги Patty's Got a Gun: Patricia Hearst in 1970s America, William Graebner (англійською).
Див. також[ред. | ред. код]
|
