Плейстоценовий ревайлдинг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Плейстоценовий ревайлдинг (англ. Pleistocene Rewilding) - природоохоронна ідеологія, що робить упор на максимально повне відновлення природних екосистем у тому вигляді, в якому вони існували до вимирання мегафауни в пізньому плейстоцені.

Відтворення плейстоценових біоценозів пропонується здійснювати шляхом реінтродукції видів великих тварин, що збереглися до наших днів на території їхнього колишнього «плейстоценового» ареалу, а також за рахунок заміни зниклих видів уцілілими спорідненими видами, що займають подібну екологічну нішу[1].

Зміст

Ревайлдинг Північної Америки [ред.]

Ряд американських біологів виступив з пропозицією про відновлення екосистеми Великих Рівнин в тому вигляді, в якому вона була до вимирання мегафауни 12-13 тис. років тому. Передбачається, на додаток до збережених степових бізонів та вилорогів, повернути в прерії гепардів (замість вимерлих американських гепардів, яких було кілька видів), завезти коней Пржевальського (замість зниклих американських диких коней), куланів і кілька видів мозоленогих (одногорбих верблюдів, диких двогорбих верблюдів , а також гуанако з Південної Америки). План також містить у собі акліматизацію в Америці африканських і азіатських слонів (замість мамонтів і мастодонтів), і африканських чи азіатських левів - замість зниклого печерного лева. Втім, всі ці пропозиції знаходяться на стадії обговорення. Єдиною реальною акцією в рамках плейстоценового ревайлдинга Америки стало повернення в прерії Техасу болсонових гігантських черепах з Мексики (це найбільша континентальна черепаха Нового Світу).[2][3][4].

Ревайлдинг Південної Америки [ред.]

Існують плани ревайлдингу слабозаселенних територій Церрадо і Пантанал в Бразилії. З метою відновлення плейстоценової екосистеми (очевидно зниклої в результаті мисливської діяльності людини) передбачається реінтродукувати слонів, зебр, гуанако і можливо бегемотів (замість вимерлих токсодонів, які займали схожу екологічну нішу)[5].

Ревайлдинг Північної Євразії [ред.]

У Північній Євразії до плейстоценового ревайлдингу слід віднести успішну реінтродукція вівцебиків в Радянському Союзі. У плейстоцені вівцебики населяли тундростепи Євразії, проте повністю вимерли 7-10 тисяч років тому, зберігшись тільки в арктичних областях Америки і Гренландії. У 1974-1975 рр. відбулося завезення канадських вівцебиків на півострів Таймир і острів Врангеля. Тварини успішно прижилися, і число їх з тих пір неухильно збільшується. А в 1989 році російським вченим Сергієм Зимовим був початий в Якутії експеримент, націлений на відтворення всієї «плейстоценової» екосистеми, і перетворення сучасної тундри на тундростеп, як той, що існував 10-20 тисяч років тому. Метою проекту є експериментальна перевірка гіпотез про вплив великих тварин на рослинність навколишніх ландшафтів. Для цього був створений заказник в низов'ях Колими, площею 160 км², що отримав назву «плейстоценовий парк». На територію парку були поселені табун коней і інші тварини - лосі, північні олені, ведмеді. Повернення в екосистему великих тварин привело до змін рослинності мохова тундра почала заміщатися степовими фітоценозами із злакових трав. Для повнішого відновлення екосистеми тундростепу планується ввести до екосистеми ще ряд видів - вівцебиків, изюбрів, яків, сніжних баранів, диких верблюдів, куланів а також верховного хижака, який зможе замінити печерного лева (таким хижаком буде, ймовірно, амурський тигр). Найважливішим з усіх кандидатів на реінтродукцію є канадський лісовий бізон. У доісторичному минулому бізони, що населяли увесь Сибір до берегів Льодовитого океану, були одним з найпоширеніших видів «мамонтової фауни». В Азії стародавні бізони вимерли разом з мамонтами, але в Америці вони збереглися, розпавшись на два підвиди. Найбільшу схожість із стародавнім бізоном зберіг більший північний підвид - канадський лісовий бізон, пристосований для життя в тайзі і тундрі. Після зникнення мамонтів і шерстистих носорогів, це тварина мамонтової фауни, що найкраще збереглася. У 2006 році, після довгих переговорів, до Якутії завезли гурт з 30 молодих лісових бізонів, подарованих урядом Канади. Спочатку їх передбачалося направити до плейстоценового парку (підготовча робота по переселенню бізонів йшла в рамках цього проекту), але в підсумку, враховуючи цінність отриманих тварин, було вирішено поселити стадо в парку «Усть-Бутома», розташованому південніше. Там стадо міститься до нинішнього дня. Бізони успішно прижилися і дають потомство, так що з 2011 року намічено їх розселення в дику природу[6][7]

Примітки [ред.]

  1. http://oberond.livejournal.com / 985.html «Pleistocene re-wilding 'merits serious consideration also outside North America» Jens-C. Svenning, Department of Biological Sciences, University of Aarhus, Ny Munkegade, Build. 1540, DK-8000 Aarhus C, Denmark
  2. Paul S. Martin Twilight of the Mammoth: Ice Age Extinction and the Rewilding of America. - Berkeley: UC Press. - ISBN 0-520-25243-8
  3. http://www.gazeta.ru/science/news/888270.shtml
  4. Donlan, CJ; et al. (2006). «Pleistocene Rewilding: An Optimistic Agenda for Twenty-First Century Conservation» The American Naturalist: 1-22. http://www.eeb.cornell.edu/donlan/PDFS/donlan_etal_2006.pdf
  5. http://web.me.com/galetti/Labic / Publications_files / Galetti_PleistoceneParks.pdf Parks of the Pleistocene: recreating the Cerrado and the Pantanal with megafauna1 Mauro Galetti, PhD2, 3 Phenology and Seed Dispersion Group, Department of Ecology (UNESP-Rio Claro)
  6. http://www.self-willed-land.org.uk/articles/rewild_restore.htm (англ.)
  7. http://www.faculty.uaf.edu/fffsc/park.html Pleistocene Park (англ.)

Посилання [ред.]