Подарунок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Подарунки під ялинкою

Подарунок — це річ, яку дарувальник за власним бажанням безкоштовно віддає у володіння іншої особи з метою задовольнити її вподобання. Слово «подарунок» за смисловим значенням схожий з такими поняттями як «дар» та «пожертва».

Подарунок (дарунок) — предмет дарування.

Однак, вручення подарунка всеж пов'язане із відповідною нагодою: певною подією, звичаєм або святом. Подарункові нагоди бувають різноманітними:

Нерідко, подарунок наділений додатковим прихованим змістом. Його таємне значення обумовлене різними факторами: особистими відносинами людей, святковою нагодою, способом вручення презенту. Іноді подарунок накладає певні зобов'язання на того, кому його дарують, вимагаючи зворотнього привітання.

На даний момент поняття «подарунок» набуло занадто комерційного змісту. Існує навіть ціла індустрія з виробництва та продажу презентів на всі випадки життя. Так, багато компаній користуються подарунками, переслідуючи власні комерційні цілі (влаштовують конкурси серед споживачів з подарунками для переможців, поширюють безкоштовні зразки своєї продукції або ж речі з атрибутикою компанії).

Історія подарунка на Русі[ред.ред. код]

На Русі подарунки завжди полюбляли, вміли знаходити в них сакральній зміст та добрий знак. Наприклад, численні казки та перекази розповідають про ніж-подарунок, на якому раптово з'являлася кров, за умови що його власник потрапив у халепу.

Або про те, як по обручці наречений впізнає свою майбутню наречену. Невипадково, у казках більшість магічних предметів герой не знаходить, а отримує у дар: чи мова йде про чарівний клубок, який вказує дорогу, або кільце, що виконує бажання.

На Русі слово «подарунок» мало брата-близнюка — «гостинець», що походить від слова «гість». За давнім звичаєм людина мала заходити до чужої домівки з гостинцем, а її, у свою чергу, добре частували у цьому будинку.

Святковий звичай колядувати також відзначений «подарунковою магією»: мала місце думка, що заможнє життя пов'язане не тільки з великою кількістю гостинців на столі і в льохах, а й з обов'язковою щедрістю та готовністю ділитися з ближніми. На Масляницю дарували прикрашене печиво з різними написами: «кого люблю, тому дарую», «подарунок від коханого — дорожче золота». І до сьогодні живріє звичай обмінюватися на Великдень фарбованими яйцями.

До речі, за часів СРСР користувалася популярністю схожа фраза — «книга — найкращий подарунок».

Приказки[ред.ред. код]

« Дарованому коню в зуби не дивляться  »

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]