Поль Кагаме

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Поль Кагаме́
(Paul Kagame)
Поль Кагаме́(Paul Kagame)

Нині на посаді
На посаді з 24 березня 2000
Попередник Пастер Бізімунгу

Народився 23 жовтня 1957(1957-10-23) (56 років)
Гітарама, Південна провінція, Руанда
Політична партія Руандійський патріотичний фронт (1979)
Нагороди Велика стрічка ордена Піонерів Республіки

Поль Кагаме (фр. Paul Kagame, 23 жовтня 1957(19571023)) — президент Республіки Руанда, засновник Руандійського патріотичного фронту, колишній майор угандійської військової розвідки. Виходець з народності тутсі, яка є етнічною меншиною у Руанді.

Зіграв вирішальну роль у припиненні геноциду у Руанді. У 1959 році під час гонінь на тутсі батьки емігрували до Уганди з дворічним Полем. У 1979 році вступив до лав повстанської Армії національного опору (НРА), яка у 1985 році захопила владу в країні. У той рік Поль Кагаме створив Руандійський патріотичний фронт із тутсі — бійців НРА. У 1990 і 1991 роках зробив дві безуспішні спроби вторгнутися до рідної Руанди. У 1994 році очолюваний ним РПФ припинив геноцид у Руанді, і Поль Кагаме став віце-президентом Республіки Руанда і міністром оборони. У 1998 році він активно підтримав повстанців Руху за Конголезьку демократію (РКД) у сусідній Демократичній республіці Конго. У 2000 році обраний президентом Республіки Руанда. Позиціонує себе як руандійського патріота. Деякі аналітики називають його проамериканським тираном[1]. Його правління супроводжувалося порушеннями прав людини[2]. Кагаме використовує законодавство часів геноциду для боротьби з опозицією[3]. За час свого першого терміну Кагаме домігся подвоєння ВВП країни[2][4]. Держава активно залучає іноземних інвесторів, розвиває інформаційні технології та альтернативну енергетику[2]. Країни-учасниці Східноафриканської співтовариства з ініціативи Кагаме підписали договір про спільний ринок[2][3]. Кагаме також домігся певних успіхів у боротьбі з корупцією — за оцінками Transparency International, рівень корупції в Руанді найнижчий у Східній Африці[2]. Кагаме називає Сингапур і Південну Корею, як приклад держав, на досвід яких він орієнтується[5].

Кагаме брав участь у президентських виборах 9 серпня 2010. Незадовго до виборів Кагаме пообіцяв, що вибори будуть вільними[6]. Однак три інших допущених до виборів кандидати представляють партії, які підтримують Кагаме[4]. Крім того, у країні відбувалися вбивства опозиційних політиків і журналістів[6]. Колишній спікер парламенту Жозеф Себарензі відмовився вважати ці вибори вільними, оскільки, за його словами, всі зареєстровані кандидати є друзями Кагаме, а відомі опозиційні політики перебувають у в'язницях чи не мають права брати участь у виборах[6]. За першими попередніми даними, Кагаме отримав 92,8% голосів після підрахунку голосів у 11 з 30 округів і, таким чином, залишився президентом[7]. За остаточними даними, Кагаме отримав 4 638 530 (93,08%) голосів проти 256 488 (5,15%) у найближчого конкурента, Жана Дамаса Нтавукурірайо[8].

Кагаме одружений, має чотирьох дітей[2].

Примітки[ред.ред. код]