Уганда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Республіка Уганда
Republic of Uganda
Jamhuri ya Uganda

Прапор Уганди Герб Уганди
Прапор Герб
Девіз: "For God and My Country"
англ. Для Бога і моєї країни
Гімн: Oh Uganda, Land of Beauty
англ. О Угандо, земле краси
Розташування Уганди
Столиця Кампала
0°19′ пн. ш. 32°35′ сх. д. / 0.317° пн. ш. 32.583° сх. д. / 0.317; 32.583
Найбільше місто столиця
Офіційні мови Англійська, суахілі
Державний устрій Демократична республіка
 - Президент Йовері Мусевені
 - Прем'єр-міністр Амама Мбабазі
Незалежність від Великобританії 
 - Республіка 9 жовтня 1962 
Площа
 - Загалом 236 040 км² (81)
 - Води (%) 15.39
Населення
 - оцінка 2009 р. 32 369 558 (37)
 - перепис 2002 р. 24 227 297
 - Густота 137 1/км² (80)
ВВП (ПКС) 2010 р., оцінка
 - Повний $42.194 billion[1] (Список країн за ВВП)
 - На душу населення $1 226[1] (Список країн за ВВП на душу населення)
ВВП (номінальний) 2010 р., оцінка
 - Повний $17,703 млрд.[1] ([[Список країн за ВВП (номінальний)|]])
 - На душу населення $514[1] ([[Список країн за ВВП на душу населення (номінальний)|]])
ІРЛП  (2010) 0.422 (середня) (143)
Валюта Угандійський шилінг (UGX)
Часовий пояс EAT (UTC+3)
 - Літній час не спостерігається (UTC+3)
Домен інтернету .ug
Телефонний код +256

Уганда (англ. Uganda), Республіка Уганда — країна на сході Африки, межує на півночі із Південним Суданом, на сході з Кенією, на півдні з Танзанією і Руандою, на заході з Демократичною Республікою Конго (ДРК). Столиця - місто Кампала. Виходу до моря не має, проте на південна частина включає частину озера Вікторія, яке також межує з Кенією та Танзанією.

Назва походить від королівства Буганда, яке охоплювало частину півдня країни, включаючи місто Кампала.

1700—2300 років тому бантумовне населення мігрувало до південної частини країни. До цього люди, що проживали на території сучасної Уганди займалося мисливством та збиральництвом.[2] Уганда отримала незалежність від Британії 1962 року.

Офіційні мови — англійська та суахілі, хоча в країні також поширені багато інших.

Є членом Африканського Союзу, Британської Співдружності, Організації Ісламська конференція та Східноафриканської спільноти.

Історія[ред.ред. код]

Докладніше: Історія Уганди

Недавня історія: незалежність від Англії в межах Співдружності отримана в 1962, Мільтон Оботе став прем'єр-міністром; федеративна республіка створена в 1963, король Мутеса ІІ став президентом: Оботе скинув короля Мутесу в 1966 і став президентом. Переворот, очолюваний генерал-майором Іді Аміном, скинув Оботе в 1971, установив жорстокий диктаторський режим, що продовжувався до 1978. Тіто Окелло прийшов до влади в 1985, договір про поділ влади між Окелло і Йовері Мусевені закінчився в 1986, Мусевені став президентом. Король Баганда одержав статус формального монарха в 1993.

Географія. Природа[ред.ред. код]

Мапа Уганди
Докладніше: Географія Уганди

Рельєф[ред.ред. код]

Уганда розташована на Східно-Африканському плоскогір'ї. Більша частина території країни знаходиться на висоті 900—1500 м над рівнем моря. Територія обмежена горами майже з усіх боків — зі східного боку, на кордоні з Кенією, знаходиться гора Елгон висотою 4 321 метр. В північній частині країни знаходяться південні відроги гір Іматонг (Лолібай). На південному заході на кордоні з Руандою і ДРК розташовані вулкани Вірунга (Буфумбіра). Відомий масив брилових гір — Рувензорі — піднімається вздовж західного кордону. Ці гори знаходяться в районі екватора і мають вигляд ланцюга вершин, покритих снігом. Найвищою точною Уганди є гора Маргеріта (5 109 м). Гори на території держави мають вулканічне походження, за винятком гір Рувензорі. [3]

Річки та озера[ред.ред. код]

Річкова мережа належить до басейну р. Ніл. З озера Вікторія в районі Джінджі бере початок одне з джерел Нілу — Вікторія-Ніл. Спрямовуючись на північ, він долає декілька порогів і водоспадів і озера Кьога і Альберта, а далі тече під назвою Альберт-Ніл і перетинає кордон з Суданом. Інші ріки — Асва, Допет, Кафу, Кагера, Катонга, Маянджа, Малаба і Пагер.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат Уганди субекваторіальний, пом'якшений значною висотою поверхні. Денні температури в більшості районів коливаються від 17° до 28° С. Кількість опадів є значною (за винятком невеликих територій у північних частинах). Завдяки цьому селяни мають змогу збирати два врожаї на рік. Майже повсюдно в середньому випадає близько 1000 мм опадів у рік, хоча в південних районах, прилеглих до озера Вікторія, і на заході в горах Рувензорі ця цифра сягає 1500 мм. Період найсильніших дощів — в березні та вересні на півдні країни, на півночі — приблизно на місяць раніше. Чітко виділяються вологий та сухий сезони.

Економіка[ред.ред. код]

Докладніше: Економіка Уганди

Уганда – аграрна слабкорозвинена країна. Основні галузі промисловості: мідеплавильна, текстильна, цементна, харчова. Транспорт – автомобільний, залізничний, судноплавство по озерах Вікторія і Кьога. Основна залізниця країни зв'язує Кампалу з центром видобутку мідної руди Касесе на заході, містами Джінджа (з мідеплавильним комбінатом) і Тороро на сході і портом Момбасу на побережжі Індійського океану в Кенії. Єдиний міжнародний аеропорт знаходиться поблизу Кампали в Ентеббе. Діє національна авіакомпанія «Уганда ейрлайнз».

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП – $ 6,9 млрд. Темп зростання ВВП – 5,6%. ВВП на душу населення – $332. Прямі закордонні інвестиції – $ 158 млн. Імпорт – $ 1,4 млрд. (г.ч. Кенія –39%; Великобританія – 9,4%; Індія – 5,5%; Франція – 4,2%; США – 3,6%). Експорт – $ 0.951 млрд. (г.ч. Іспанія – 13%; Німеччина – 12%; Бельгія –11%; Нідерланди – 7,4%; Угорщина – 7,4%).

Див. також: Корисні копалини Уганди, Історія освоєння мінеральних ресурсів Уганди, Гірнича промисловість Уганди.

Демографія[ред.ред. код]

Етнолінгвістична мапа

Угадна є рідною державою для багатьох різних національностей, жодна з яких не є більшістю. В країні наразі регулярно використовується близько 40 різних мов. Англійська стала офіційною після здобуття незалежності. Її особливою варіацією в Уганді є угандійська англійська. Найпоширенішою з місцевих мов є луганда, якою розмовляє переважно народ баганда в столиці Кампала та в місцевостях регіону Буганда, що оточує Кампалу. Мови лусога та руньянкоре використовуються переважно відповідно в південно-східній та південно-західній частині країни.

Суахілі, мова, що широко використовується в східній та центрально-східній Африці, була визнана другою офіційною державною мовою в 2005 році,[4] хоча це питання дещо пов'язане з політикою. Ця мова не є популярною серед бантумовних народів на півдні та південному заході країни, але виконує роль лінгва франка у північній частині. Вона також широко використовується поліцією та збройними силами, що можливо є наслідком непропорційно більшої частки виходців з півночі, яких у колоніальний період призвали до служби. Також статус суахілі також залежить від політичної сили при владі. Наприклад, Амін, виходець з північного заходу, під час правління проголосив суахілі державною.[5]

Населення Уганди зросло з 4.8 мільйонів у 1950 до 24.3 мільйонів у 2002.[6] Поточна кількість населення оцінюється в 32.4 мільйони. Населення країни дуже молоде — середній вік становить 15 років.

Політичне життя[ред.ред. код]

Культура[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г «Uganda». International Monetary Fund. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2010-04-21. 
  2. "East Africa Living Encyclopedia – Ethnic Groups", African Studies Center, University of Pennsylvania
  3. Природа Уганды(рос.)
  4. «2005_Act 11» (PDF). Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2010-05-03. 
  5. "A Brief History of the Swahili Language", glcom.com
  6. «Activists push for more reproductive health cash», The Observer, October 8, 2008