Полішинель

Костюм і маска неаполітанського Полішинеля

Французький полішинель (1650 рік)

Полішинель (фр. polichinelle, від італ. pulcinèlla) — персонаж Італійського народного театру, як звичайного, так і лялькового. Маска Полішинеля, така як вона є сьогодні, офіційно була створена у місті Неаполь актором і драматургом Сільвіо Фйорілло (Slivio Fiorillo) у другій половині XVI століття⁣, а сучасний костюм у XIX столітті італійським, також актором і драматургом, Антоніо Петіто (Antonio Petito). Його образ є забіякуватого й глузливого горбаня. Пізніше став одним з провідних персонажів театру ляльок.

Вираз «cекрет Полішинеля» означає факт, який подається як секрет, або мав би ним бути, чи про який з певних причин не говорять, але який, однак усім відомий.

В сучасному мистецтві

Сергій Рахманінов написав музичну п'єсу «Полішинель» (1892), яка входить до циклу «П'єси-фантазії», Op. 3. Фріц Крейслер є автором п'єси «Серенада Полішинеля» для скрипки та фортепіано.

До образу Полішинеля звертались такі виконавці, як Едіт Піаф (À quoi ça sert l'amour^fr, 1962), Франс Галль (Bébé Requin, 1967), Therion (Les Fleurs du mal, 2012) (кавер на Франса Галль). Перу Ігоря Стравінського належить одноактний балет зі співом «Пульчінелла» (1920), у центрі якого — образ Пульчінелли (Італійський варіант імені Полішинеля).

Див. також

• Секрет Полішинеля