Порт-Велл (канатна дорога)
 | Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
| Порт-Велл | |
| Дата створення / заснування | 1931 |
|---|---|
 | |
| Країна |
 Іспанія |
| Адміністративна одиниця |
Барселона Старе місто Барселони |
| Дата офіційного відкриття | 1931 |
| Довжина або відстань | 1303 м |
| Електронна пошта | mailto:tebarsa@hotmail.com |
| Швидкість | 3 метр на секунду |
| Категорія для видів з цього об'єкта | d |
 | |
| Офіційний сайт | |
 Порт-Велл у Вікісховищі | |
Координати: 41°22′15″ пн. ш. 2°10′20″ сх. д. / 41.37100380002777200° пн. ш. 2.172406900028° сх. д.
Порт-Велл (кат. Telefèric del Port or Aeri del Port, ісп. Teleférico del Puerto) — канатна дорога у Барселоні, Каталонія. Дорога перетинає Порт-Велл[en] і стару гавань Барселони, сполучаючи пагорб Монжуїк з приморським передмістям Барселонета[1][2][3].
Канатна дорога вперше була відкрита в 1931 році і в основному є туристичною пам'яткою, завдяки якій можна побачити місто та порт. Дорогою керує «Teleféricos de Barcelona SA», і тому вона не відноситься до інтегрованої тарифної мережі Autoritat del Transport Metropolità[en] (ATM)[2].
Канатну дорогу Порт-Велл не варто плутати з канатною дорогою Монтжуїк, яка сполучає верхню кінцеву станцію фунікулера Монтжуїк із фортецею Монжуїк.
Маршрут[ред. | ред. код]
Канатна дорога починається зі станції Мірамар на схилі пагорба Монтжуїк на висоті 57 м, проходить через вежу «Торре-Хауме I» висотою 107 м і закінчується на вежі «Торре Сант-Себастья» висотою 86 м, де відвідувачі спускаються ліфтом на вулиці Барселонети[2][3].
Під час подорожі відкривається прекрасний краєвид на Барселону, сусідню площу Порталь-де-ла-Пау з пам'ятником Колумбу, Порт-Велл з його Балеарськими поромами і Всесвітнім торговим центром, а також Барселонету з пляжами. Вежа «Торре-Хауме І» була найвищим пілоном підйомником у світі до відкриття у 1966 році канатної дороги Капрун III[2][3].
Історія[ред. | ред. код]
Канатну дорогу відкрито до відкриття Міжнародної виставки у Барселоні 1929 року. Air Rail San Sebastian — Miramar, SA була зареєстрована і отримала королівську ліцензію на будівництво та експлуатацію трамвая. Керівником проекту був Хуан Родрігес Рода. Вежі були спроектовані архітектором Карлосом Буїгасом[en] і побудовані Material para Ferrocarriles y Construcciones SA. Рухомий склад був побудований Bleichert[en], на той час компанією зі всесвітньою репутацією, яка щойно завершила будівництво Aeri de Montserrat. Ghjnt rjinjhbc був недооцінений, і трамвай відкрився лише 12 вересня 1931 року [1][3].
Спочатку рухомий склад мав два потяги по два вагони. Вагони прямували від кінцевих станцій до Торре-Хауме I і назад, маючи один тяговий трос на загальну довжину для переміщення всіх чотирьох вагонів. [3]
Усі надії на комерційний успіх підприємства були зруйновані під час Великої депресії та громадянської війни в Іспанії (1936—1939). Торре-Хауме I використовувався як дозорний і кулеметний пост. Канатна дорога зазнала значних ушкоджень. Один з двох уцілілих вагонів було передано Aeri de Montserrat, який знову почав працювати в 1940 році. Були обговорення щодо повного демонтажу лінії. Зрештою, Фрідріху Грюнделу, головному інженеру Bleichert під час будівництва, вдалося заснувати Teleféricos de Barcelona, SA. В 1960 році Торре-Сант-Себастья знову було відкрито з новим рестораном на його вершині, а через два роки — Торре-Хауме I. В 1963 році канатну дорогу знову відкривто лише з двома вагонами, що проїхали по всій довжині і через вершину Торре-Хауме I. Після смерті Грюнделя власник декілька разів змінювався, комерційні доходи зменшувалися, а технічний стан погіршувався. Уряд Барселони вирішив, в 1996 році реконструювати Порт-Велл і побудувати Всесвітній торговий центр. Канатну дорогу також відремонтували, та її знову відкрили в 2000 році.[3]
Технічні деталі[ред. | ред. код]
Лінія має довжину 1303 м, з дистанціями 652 м та 651 м. Оригінальні вагони, які все ще використовуються, вміщують по 20 пасажирів та бортпровідника, не споряджена вага становить 1350 кг[2][3].
Канатна дорога була побудована компанією «Bleichert» за системою Блейхерта-Цуеґга з колійними тросами 45 мм і тяговим канатом 23 мм. Також є допоміжний трос 17 мм для невеликого службового вагона, який використовується для евакуації. Швидкість тросу становить 3 м/с, електродвигун розташований на станції Мірамар з натяжними противагами в Торре Сант-Себастіа[2][3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Barcelona’s Port Cable Car. Teleférico de Barcelona. Архів оригіналу за 26 лютого 2015. Процитовано 21 листопада 2013.
- ↑ а б в г д е Aeri del Port de Barcelona. trenscat.cat (Catalan) . Процитовано 21 листопада 2013.
- ↑ а б в г д е ж и Berne, Laurent. Téléphérique du Port. www.remontees-mecaniques.net (French) . Процитовано 21 листопада 2013.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Порт-Велл (канатна дорога)
