Потік-Горішній
Село
 Координати 50°22′59″ пн. ш. 22°34′00″ сх. д. / 50.38333000002777595° пн. ш. 22.5666700000277771210° сх. д.Координати: 50°22′59″ пн. ш. 22°34′00″ сх. д. / 50.38333000002777595° пн. ш. 22.5666700000277771210° сх. д.
|
Потік Горішній[2] (пол. Potok Górny, Поток-Ґурни) — село в Польщі, у гміні Потік-Горішній Білгорайського повіту Люблінського воєводства. Населення — 1296 осіб (2011[1]).
Історія[ред. | ред. код]
За даними митрополита Іларіона (Огієнка), у XVI столітті вперше згадується православна церква в селі[2]. Український історик Іван Крип'якевич датує першу згадку про церкву східного обряду 1620 роком[2].
1839 року в Потоці Горішньому зведено нову греко-католицьку церкву[2].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі Потік переважно проживали римо-католики, меншою мірою — греко-католики, які розмовляли українською мовою[3].
1943 року польські шовіністи вбили в селі 5 українців[4]. У відповідь 19 грудня 1943 року українські війська під командуванням Володимира Дармохваля, українські поліцаї з постів у Потоці Горішньому, Біщі, Курилівці, Княжполі, Тарногороді, Дзікові та Чепліці разом із підрозділом німецької жандармерії вбили 19 селян[5]. Тоді був убитий і отець Блажей Новосад, який не хотів залишити парафіян, незважаючи на попередні попередження про наближення українського підрозділу[6].
У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.
Населення[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 661 | 122 | 462 | 77 |
| Жінки | 635 | 114 | 365 | 156 |
| Разом | 1296 | 236 | 827 | 233 |
Примітки[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Потік-Горішній
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б в г Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 146.
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 368. (рос. дореф.)
- ↑ Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки). Наше слово. 2 жовтня 2014. Процитовано 27 грудня 2022.
- ↑ M. Zajączkowski, Ukraińskie podziemie na Lubelszczyźnie w okresie okupacji niemieckiej 1939-1944, Instytut Pamięci Narodowej, Instytut Studiów Politycznych PAN, Lublin-Warszawa 2015, s. 197-198. ww1.stankiewicze.com.
{{cite web}}:|access-date=вимагає|url=(довідка); Пропущений або порожній|url=(довідка) - ↑ Ks. Błażej Nowosad (1903-1943). niedziela.pl (пол.). Процитовано 5 січня 2023.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
|
| ||||||||
