Прапор (лінійна алгебра)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Прапор — послідовність вкладених один в одного підпросторів векторного простору (або простору іншого типу, для якого визначено поняття розмірності), що має вигляд

де

Найбільш часто зустрічається поняття повного (або максимального) прапора, в якому , і отже, число

Якщо позначити dim Li = di то набір чисел (d1, … dk) називається сигнатурою прапора.

Поняття прапора використовується головним чином в алгебрі та геометрії (іноді називається також фільтрацією).

Базиси і прапори[ред. | ред. код]

Кожен базис векторного простору визначає в ньому деякий повний прапор. А саме (тут трикутні дужки означають лінійну оболонку векторів). Даний базис векторного простору називається узгодженим з відповідним прапором.

Побудована таким чином відповідність між базисами і повними прапорами не є взаємно однозначною: різні базиси простору можуть визначати в ньому один і той же прапор. Якщо векторний простір є евклідовим, то, оперуючи не з будь-яким, а лише з ортонормованим базисом цього простору, ми отримуємо відповідність між ортонормованими базисами з точністю множення на елемент одиничної норми і повними прапорами.

Дія лінійної групи і стабілізатор[ред. | ред. код]

На множині прапорів заданої сигнатури природно вводиться дія загальної лінійної групи. Стабілізаторами називаються такі елементи, щр для всіх підпросторів у прапорі виконується

В матричній термінології стабілізаторами будуть верхні трикутні блокові матриці з блоками розмірами Зокрема стабілізаторами повних прапорів у узгоджених базисах будуть невироджені верхні трикутні матриці.

Гніздо[ред. | ред. код]

У нескінченновимірному просторі V ідея прапора узагальнюється до гнізда. А саме, набір підпросторів, цілком упорядкованих по включенню замкнутих підпросторів, називається гніздом.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Кострикин А. И., Манин Ю. И. Линейная алгебра и геометрия, — М.: Наука, 1986.
  • Шафаревич И. Р., Ремизов А. О. Линейная алгебра и геометрия, — Физматлит, Москва, 2009.