Привласнення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Привласнення - процес, що виникає у результаті поєднання об'єкта і суб'єкта привласнення, тобто це конкретно-суспільний спосіб оволодіння річчю. Воно означає відношення суб'єкта до певних речей як до власних. Привласнення формує і виражає конкретну рису тієї або іншої форми власності та її видів.

Відносини привласнення охоплюють всі сфери відтворювального процесу - від виробництва до споживання.

Вихідним моментом привласнення є сфера виробництва. Саме тут створюється об'єкт власності і його вартість. Кому належать засоби виробництва, той і привласнює результат виробництва. Після цього процес привласнення продовжується через сфери розподілу і обміну, які виступають як вторинна і третинна форми привласнення.

Головним об'єктом привласнення в економічній системі, який визначає її соціально-економічну форму, цілі й інтереси є привласнення засобів виробництва і його результатів.

Привласнення означає відношення людей до певних речей, як до своїх.

Привласнення може бути як протиправним, так і непротиправним.

Злочином є протиправне і безоплатне вилучення (утримання, неповернення) особою чужого майна, яке знаходилось у правомірному володінні іншої особи, з наміром в подальшому обернути його на свою користь чи користь третіх осіб. В результаті привласнення чужого майна особа починає незаконно володіти і користуватися вилученим майном, поліпшуючи безпосередньо за рахунок викраденого своє матеріальне становище чи матеріальне становище третіх осіб.


Право Це незавершена стаття з права.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.