Контрабанда
Контраба́нда (італ. contrabando, від contra «проти» і bando «урядовий указ») — незаконне перевезення (та ін. переміщення) товарів або/та інших предметів через митний кордон (державний кордон); переміщувані товари і/або цінності також отримали назву котрабанди.
Під незаконним переміщенням в данному разі розуміється таке переміщення, яке здійснюється без/або з порушенням встановлених процедур (зазвичай таємно), а також переміщення таких товаріві/або цінностей, переміщувати які заборонено або обмежено за законом.
Історія явища [ред.]
Вважається, що контрабанда виникла разом з митною системою і державою як такою.
Протягом історії контрабанда мала особливий розвиток в країнах, де або запроваджувались високі митні тарифи на імпорт деяких груп товарів, як напр., у Британії наприкінці XVIII ст. були встановлені високі мита на алкоголь та предмети розкоші, що сприяло їх незаконному завезенню з материка, або в тих країнах, де за умов дефіциту якихось груп товарів, встановлені штучні, санкціоновані державою обмеження на їх імпорт, як протоягом майже всієї історії існування після Другої світової війни СРСР.
Найчастішими передумовами для виникнення контрабанди є різниця (іноді дуже значна) цін на окремі товари всередині держави, та поза її межами. Так, з причини єдиної тарифної і цінової політики у країнах ЄС, ціни на більшість товарів споживання в Україні у порівнянні з цінами у сусідніх державах—членах ЄС (Польща, Словаччина, Угорщина тощо) є набагато нижчими, що породжує значні передумови для контрабанди; те саме стосується ситуації з бензином у Тунісі, внутрішня ціна на який є в декілька разів вищою, ніж в сусідніх Алжирі та Лівії, що зумовлює значне ввезення до Тунісу більш дешевого палива контрабандою.
У державах, проти яких запроваджено торівельне ембарго або діють інші санкції (зазвичай політичні санкції тісно пов'язані з економічними — обмеження або заборона на здійснення комерційних і банківських операцій) також набирає обертів контрабанда та інші негативні економічні явища, як скажімо «чорний ринок» . Напр., після запровадження мжінародного ембарго проти Куби імпорт багатьох товарів до цією держави став контрабандним, те саме сталося у 1990-і роки після ввведення санкцій щодо Сербії — тільки завдяки контрабанді палива і товарів ширвжитку економіка Сербії не зазнала повного краху. У таких умовах нерідко сама держава у особі своїх вищих чиновників «покриває» здійснення контрабанди. Ну і вже справжніми «розсадниками» контрабанди є невизнані (сепаратистські) державні формування, як напр., Придністровська Молдавська Республіка або Південна Осетія, а також нестабільні слабкі держави, у яких правова система, митний контроль є несталими, або ті, що переживають значні внутрішні потрясіння (напр., Сомалі).
Переміщення деяких предметів завдає не лише економічної шкоди окремим держвам, а й нерідко несе загрозу життю і здоров'ю громадян — це стосується контрабанди зброї, наркотичних речовин, вибухівки тощо. Більшість з таких злочинів є міжнародними і нерідко кваліфікується не як контрабанда, а як міжнародний тероризм. Ці злочини набули особливого поширення у 2-й пол. ХХ ст. з процесами глобалізації і утворення міжнародної злочинності та мережі міжнародних терористичних організацій.
Зміст поняття контрабанда в законодавчих системах різних держав [ред.]
У більшості національних законодавств світу контрабанда є злочином, за здійснення якого передбачене відповідне покарання.
У Росії та Білорусі, на відміну від України контрабанда може бути кваліфікованим злочином. Сучасне українське кримінальне право здебільшого кваліфікує контрабанду як окремий вид злочину (детальніше нижче; виняток — наркотики, що втім є колізією права), тоді як у більшості законодавств світу «окремі» контрабанди виступають різними злочинами.
В англо-американському праві термін контрабанда має відповідник англ. smuggling (синонім англ. trafficking «переміщення»), який є набагато ширшим за поняття «контрабанда» в українському кримінальному праві і охоплює взагалі незаконне переміщення як предметів, так і осіб. Тобто «покриває» велике число інших злочинів за українським кримінальним законодавством — незаконна торгівля людьми, незаконна імміграція, «незаконні фінансові переміщення», тобто відмивання грошей, напр. з метою уникнення оподаткування та деякі інші.
Типологія контрабанди [ред.]
Розподіл на типи контрабанди здійснюють:
- в залежності від виду контрабандного товару — напр., контрабанда золота, контрабанда сигарет тощо;
- в залежності від способу контрабанди (див. класифікацію нижче);
- в залежності від вартості контрабандних товарів;
- в залежності від розмірів контрабандних товарів — товари, що можуть бути переміщені одним індивідом, наприклад, дорогоцінне каміння, художні цінності тощо, а великогабаритні товари, — наприклад, готова продукція промислового призначення;
- в залежності від рівня соціальної організації — розподіляється на велику контрабанду і дрібну контрабанду товарів (див. детальніше про це нижче).
Основні способи, які використовуються під час здійснення контрабандних дій, тобто нелегального провезення товарів через кордон, розподіляються на 2 великі групи:
- Фізичні методи, до яких відносять:
- приховання — приховання контрабандного товару в іншому товарі (чи спроба разом із задекларованим товаром провезти незадекларований, що є доволі частою практикою) або ж спроба взагалі сховати товар від митного огляду;
- погроза співробітникам митниці з метою отримання дозволу на ввезення/вивезення контрабандного товару;
- велика кількість товару сама по собі може бути одним із фізичних методів здійснення контрабанди — якщо контрабандним чином провозиться дуже велика кількість товару, то логічним є припустити, що деяку його частину таки вдасться провезти.
- Економічні методи, зокрема такі:
- хабарництво — надання хабара співробітникам митниці за дозвіл на ввезення/вивезення контрабандного товару;
- використання дипломатичного захисту — товар ввозиться/вивозиться як дипломатичний багаж, який звільняється від митного огляду
- заниження митної вартості товару, що переміщується через митний кордон.
Контрабанда велика і дрібна:
- велика контрабанда товарів (англ. commercial smuggling) — означає переміщення великих кількостей товарів, що надалі будуть продані за кордоном з метою одержання прибутку;
- дрібна контрабанда товарів (англ. petty smuggling) — термін застосовується до окремих індивідів, що перетинають кордон з метою продати товар по більш високій ціні[1].
Контрабанда за українським законодавством [ред.]
Види контрабанди [ред.]
Контрабанда ст. 201 КК України
Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, фальсифікованих лікарських засобів ст.305КК України
Контрабанда ст. 201 КК України
Об'єкт контрабанди [ред.]
- Родовий об'єкт – суспільні відносини в сфері господарської діяльності
- Безпосередній об'єкт – встановлений порядок переміщення предметів через митний кордон України
- Додатковий об'єкт – громадська безпека, здоров'я населення, встановлений порядок оподаткування тощо
Предмет контрабанди [ред.]
Предметом контрабанди є :
- 1.Культурні цінності
- 2.Вибухові речовини
- 3.Отруйні речовини - це речовини чи відходи, які, потрапляючи в середину організму через органи дихання, травлення або через шкіру, здатні викликати смерть людини чи справляти на неї сильний негативний вплив
- 4.Сильнодіючі речовини
- 5.Радіоактивны матеріали - це речовини, які створюють або в певних умовах здатні створювати іонізуюче випромінювання.
- 6.Зброя - предмети та пристрої, що призначені для ураження живих цілей, кораблів, літаків (вертольотів) та інших об'єктів і не мають іншого призначення;
та боєприпаси до неї (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї) - це патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, артилерійські снаряди, бомби, міни, гранати, бойові частини ракет і торпед та інші вироби в зібраному вигляді, споряджені вибуховою речовиною і призначені для стрільби з вогнепальної зброї чи для вчинення вибуху - 7.Спеціальні технічні засоби
культурні цінності - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, а саме:
оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва;
предмети, пов'язані з історичними подіями, розвитком суспільства та держави, історією науки і культури, а також такі, що стосуються життя та діяльності видатних діячів держави, політичних партій, громадських і релігійних організацій, науки, культури та мистецтва;
предмети музейного значення, знайдені під час археологічних розкопок;
складові частини та фрагменти архітектурних, історичних, художніх пам'яток і пам'яток монументального мистецтва;
старовинні книги та інші видання, що становлять історичну, художню, наукову та літературну цінність, окремо чи в колекції;
манускрипти та інкунабули, стародруки, архівні документи, включаючи кіно- фото- і фонодокументи, окремо чи в колекції;
унікальні та рідкісні музичні інструменти;
різноманітні види зброї, що має художню, історичну, етнографічну та наукову цінність;
рідкісні поштові марки, інші філателістичні матеріали, окремо чи в колекції;
рідкісні монети, ордени, медалі, печатки та інші предмети колекціонування;
зоологічні колекції, що становлять наукову, культурно-освітню, навчально-виховну або естетичну цінність;
рідкісні колекції та зразки флори і фауни, мінералогії, анатомії та палеонтології; родинні цінності - культурні цінності, що мають характер особистих або родинних предметів
Об’єктивна сторона Суспільно-небезпечне діяння: [ред.]
Переміщення через митний кордон України це: [ред.]
1.Незаконне ввезення 2.Незаконний транзит 3.Незаконне вивезення
Як правило, контрабанда здійснюється у вигляді активних дій. Хоча й не виключена бездіяльність, особливо при співучасті, коли дії співучасників між собою не пов'язані. Контрабанда вважається закінченою з того моменту, коли товари чи інші предмети були фактично переміщені через митний кордон і при наявності хоча б однієї з ознак в діях особи, яка вивозила чи ввозила ці товари й предмети контрабандним шляхом.
Способи контрабанди: [ред.]
1.З приховуванням від митного контролю 2.Поза митним контролем
Поза митним контролем: [ред.]
поза місцем розташування митного органу;
у місці розташування митниці, але поза зоною митного контролю
поза часом здійснення митного оформлення
з використанням незаконного звільнення від митного огляду
З приховуванням від митного контролю: [ред.]
з використанням тайників;
з використанням інших засобів або способів, що утруднюють виявлення предметів;
шляхом надання одним предметам вигляду інших;
з поданням митному органу (як підстави для переміщення предметів через митний кордон України) підроблених документів, одержанних незаконним шляхом, що містять неправдиві дані.
Місце контрабанди: [ред.]
Митний кордон України співпадає з державним кордоном України, за винятком меж спеціальних митних зон
Суб'єкт контрабанди [ред.]
Фізична особа Осудна особа Яка досягла 16 річного віку. Суб'єктами контрабанди за українським законодавством є фізичні особи: громадяни України, іноземці, апатриди тощо, які досягли повноліття за українським правом (16 років). Спеціальним суб'єктом злочину визнається посадова особа, яка скоїла цей злочин, використовуючи своє посадове становище.
Суб'єктивна сторона: [ред.]
Вина у формі прямого умислу Особа усвідомлює, що: а)вона на порушення встановленого порядку б) переміщує через митний кордон в) предмети г) з приховуванням чи поза митним контролем бажає перемістити предмети через митний кордон України
Мотив та мета контрабанди, як правило, вирішального значення не мають. Мотив завжди корисливий, тобто бажання збагатитись у незаконний спосіб.[2].
Контрабандою завдається шкода або створюється загроза для:
- економічної безпеки;
- суспільної безпеки при незаконному перемішені наркотиків, психотропних речовин, зброї;
- національної безпеки України чи безпеки інших країн в разі незаконного вивезення (ввезення) зброї масового ураження, а також матеріалів чи технологій, які використовуються для їх виготовлення;
- інтересів культури в разі контрабанди культурних цінностей.
Контрабанда в Україні [ред.]
З проголошенням незалежності в 1991 році Україна стикнулася з значним поширенням контрабанди в державі, особливо в прикордонних районах, як на заході, так і на східному кордоні з РФ, а також у морських портах (Одеса, Іллічівськ, Маріуполь, Керч, Севастополь тощо).
З середини 1990-х рр. з відкриттям кордонів актуальними проблемами стали контрабанда людей, зокрема жінок і дітей, внутрішніх органів людини для подальшої трансплантації тощо.
Поширенню контрабанди сприяє як різниця економічного розвитку і внутрішньоекономічної (та політичної) ситуації України та сусідніх східно-європейських держав (західні сусіди є членами ЄС, на півдні розташована невизнана квазідержава ПМР тощо), так і корупція державних органів України і недостатні дії відповідальних органів по боротьбі з контрабандою.
Значний розголос і ефект мала державна програма «Контрабанда – стоп !»[3], здійснена у 2005 році під час першої каденції прем'єр-міністра України Ю. Тимошенко, яка, проте, не мала адекватного продовження.
Предмети контрабанди [ред.]
Найнебезпечнішими предметами контрабанди є наркотичні засоби, психотропні, сильнодіючі, отруйні, радіоактивні і вибухові речовини або вибухові пристрої, вогнепальна зброя, патрони й боєприпаси
Виноски [ред.]
- ↑ Див. докладніше: Економічний зміст контрабанди
- ↑ ст. 201 Кримінального кодексу України
- ↑ Тимошенко скомандувала "Контрабанда – стоп!", але залишила на місці креатуру Литвина, «Українська Правда» за 14.02.2005
Джерела і посилання [ред.]
- Кримінальний кодекс України
- Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України
- Митне право України: §2. Контрабанда (укр.)
- Тимошенко скомандувала "Контрабанда – стоп!", але залишила на місці креатуру Литвина, «Українська Правда» за 14.02.2005 (укр.)
- Контрабанда в Україні. Зразки кримінальних справ по контрабанді (рос.)
| Ця сторінка потребує істотної переробки.
Можливо, її необхідно доповнити, переписати або вікіфікувати.
Пояснення причин та обговорення — на сторінці Вікіпедія:Статті, що необхідно поліпшити. |
