Присяжнюк Ігор Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Васильович Присяжнюк
Загальна інформація
Громадянство  Україна
Народження 11 січня 1977(1977-01-11)
Вінниця[1]
Смерть 7 серпня 2014(2014-08-07)
Єсаулівка, Луганська область, Україна
Поховання Кладовище Підлісне
Спорт
Країна Україна Україна
Вид спорту веслування
Спортивне звання Майстер спорту України
Нац. збірна Україна Україна
Статус професіонала чемпіон України
Участь і здобутки
Нагороди
Орден «За мужність» III ступеня
Майстер спорту України
Майстер спорту України
 Старший прапорщик
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Присяжнюк.

І́гор Васи́льович Присяжню́к (11 січня 1977[1] — 7 серпня 2014, Луганська область, Україна) — український каноїст, багаторазовий чемпіон України з веслування (на 1000 і 5000 метрів), майстер спорту з веслування на байдарках і каное, учасник національної збірної України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився Ігор Присяжнюк у Вінниці. Виховали його батьки Василь Петрович та Людмила Федорівна Присяжнюки. Має старшого брата Присяжнюка Володимира.

У 1995 році Ігор пішов на строкову службу до Прикордонних військ України, а по її закінченні стає військовослужбовцем контрактної служби Одеської окремої авіаційної ескадрильї, прийнявши посаду техніка взводу. На новому місці активно зайнявся веслуванням.

У 2013 році разом з родиною повертається з Одеси до рідного міста, служить у відділі прикордонної служби «Вінниця» на посаді техніка секції зв'язку.

Заступник начальника ВПС «Вінниця» капітан Олена Іванівна Воротнюк про Ігоря Присяжнюка: «Ігор одразу ж привернув увагу своєю інтелігентністю, вихованістю, доброзичливістю. Він був наділений якимось особливим шармом… Умів спілкуватися з людьми, ніколи не дозволяв собі когось образити. За все, до чого не брався, ставився відповідально».

Дружина — Присяжнюк Алла Володимирівна, теж спортсменка з веслування на байдарках і каное. Родина виховувала сина Максима 2010 року народження.

Участь в АТО[ред. | ред. код]

У зоні АТО на Донбасі Ігор Присяжнюк служив у прикордонній службі. На той час мав звання старший прапорщик. Колеги по службі: «Ігор Присяжнюк був щирим патріотом, дуже вболівав за долю України. В зону бойових дій поїхав разом з іншими товаришами по службі, не шукаючи різних приводів та відмовок. Він був гідною людиною у всьому…».

Загинув 7 серпня 2014 року під час організованого прориву з оточення у «довжанському котлі» (сектор «Д») на з'єднання з основними силами після 22-денної героїчної оборони державного кордону під постійними масованими обстрілами з боку терористів і з боку Росії. Українські герої з боями вийшли в район Савур-Могили та Амвросіївки. Прорив тривав три доби.[2] Загін Ігора обороняв пункт пропуску Довжанський. Під час виходу з оточення між 9 та 10 годинами по колоні було відкрито шквальний вогонь із РСЗВ «Град» з території Росії. Ігор їхав в автомобілі УАЗ, поряд з яким розірвався снаряд, машина спалахнула і вибухнула. Один прикордонник-водій, який вижив, бачив, що Ігор так і лишився у палаючій машині.[3] Перебував у списку зниклих.

Тоді ж загинули солдати Кумановський Віктор Анатолійович й Віталій Птіцин. Разом були тимчасово поховані в братській могилі в полі біля села Єсаулівка місцевим священиком, який повідомив згодом українську владу про поховання. 23 листопада 2014 поховання знайдене пошуковою групою «Чорний тюльпан», ексгумовано ще шістьох бійців, прикордонників й курсантів Оршанського навчального центру.

Після ідентифікації за результатами проведених експертиз похований 31 січня 2015 року на Алеї Слави Центрального кладовища Вінниці.[4][5]

Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець СДЮШОР ім. олімпійської чемпіонки Ю. Рябчинської у місті Вінниця.

Під час служби в Одесі, у вільний час Ігор Присяжнюк почав активно займатися веслування на каное. Незабаром його призначили тренером спортивної команди спорткомітету Держприкордонслужби, а згодом спортсменом-інструктором спортивної команди Південного регіонального управління ДПСУ.

За свою спортивну кар'єру Ігор досяг звання «Майстер спорту», виборов 8 медалей.

У 2012 році виступав на чемпіонаті світу з веслувального марафону в Римі (Італія).

У 2013 році Ігор Присяжнюк брав участь у Всесвітніх іграх з неолімпійських видів спорту в Кале (Колумбія).

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

  • нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (9.4.2015, посмертно)[6].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • 10 листопада 2016 на території Могилів-Подільського прикордонного загону урочисто відкрили меморіальний комплекс на честь прикордонників, які загинули на Донбасі у боях з сепаратистами і російськими найманцями[7].
  • У грудні 2016 року у Вінниці з'явилась вулиця Ігоря Присяжнюка[8].

Дивіться також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Втрата у веслувальній родині. Федерація каное України. Процитовано 9 серпня 2014.
  2. ↑ При выходе из «должанского котла» погибли пять одесских пограничников // «Думская», 7 серпня 2014(рос.)
  3. ↑ У зоні АТО загинув чемпіон України з веслування
    Прориваючись з оточення, загинув відомий вінницький веслувальник, прикордонник Ігор Присяжнюк // «33-й канал», 14 серпня 2014 [Архівовано 23 серпня 2017 у Wayback Machine.]
  4. ↑ У Вінниці ховатимуть Ігоря Присяжнюка, який загинув в АТО ще в серпні // ВінницяОК, 28 січня 2015. Архів оригіналу за 11 лютого 2015. Процитовано 27 грудня 2016.
  5. ↑ Державна прикордонна служба України. Присяжнюк Ігор Васильович
  6. ↑ Указ Президента України від 9 квітня 2015 року року № 213/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. ↑ Над Дністром встановили триметровий хрест — у пам'ять про загиблих прикордонників
  8. ↑ У Вінниці новостворені вулиці названі на честь загиблих в АТО вінничан. Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 27 грудня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]

Спортсмен Це незавершена стаття про спортсмена.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Присяжнюк_Ігор_Васильович&oldid=40077141