Проекція Гауса-Крюгера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Прое́кція Га́уса-Крюгера — поперечна циліндрична рівнокутна картографічна проекція розроблена німецькими вченими Гаусом та Крюгером. Застосування цієї проекції дає можливість практично без суттєвих викривлень зобразити досить значні ділянки земної поверхні, і, що дуже важливо, побудувати на цій території систему плоских прямокутних координат. Ця система є найпростішою й зручною для виконання інженерних та топографо-геодезичних робіт[1].

Дослідженнями було встановлено, що оптимальні розміри території зображення мають обмежуватися меридіанами, віддаленими один від одного на 6°. Ця фігура отримала назву сфероїдального двокутника. Його розміри: 180° по широті (від полюса до полюса), і 6° по довготі. Попри те, що площа зони в проекції (зони Гауса) буде збільшеною, відносна похибка довжини в найвіддаленіших від середнього меридіана точках екватора на межі зони становитиме 1/800[Джерело?]. Максимальні похибки довжини в межах зони становлять +0,14%, а площі — +0,27%; в межах України вони ще менші[Джерело?]. Таким чином, похибки довжини та площі в межах зони менші, ніж викривлення, що виникають під час друку карти за рахунок деформації паперу. Зображення зони в проекції Гауса практично не має викривлень і дозволяє будь-які карто- та морфометричні роботи.

Проекція отримала таку назву на честь Карла Фрідріха Гауса та Йоганна Гайнріха Луїса Крюгера.

Джерела[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]