Картографія
 |
|
| «Загальний план Диких полів, простіше кажучи, Україна, з належними провінціями» | |
|---|---|
| «Delineatio Generalis Camporum Desertorum vulgo Ukraina. Cum adjacentibus Provinciis» | |
| Творець: | Автор: Ґійом Левассер де Боплан Гравер: Вільгельм Гондіус |
| Час створення: | 1648 |
| Розміри: | 42 × 54,5 см |
| Матеріал: | Мідь |
Картографія (рос. картография, англ. cartography, нім. Kartografie f, Kartenlehre f) —
- спосіб відображення сферичної поверхні Землі на плоскому аркуші паперу[1]. Традиційними проекціями вважаються конічна, азимутальна і циліндрична. Найвідомішою циліндричною проекцією є проекція Меркатора, що датується 1569. Недолік цієї системи полягає в тому, що країни на різних широтах мають непропорційно великий вигляд, а паралелі і меридіани порушені. У 1973 німецький історик Арно Петерс запропонував проекцію Петерса, при якій країни світу залишаються у властивих їм зонах.
- галузь науки, техніки та виробництва, що охоплює вивчення створення і практичне використання карт[1]. Включає такі розділи: картознавство, матем. картографія, екологічна картографія, картометрія, складання і редагування карт, видання карт і атласів. В Україні наук. дослідження з К. проводять у Відділенні географії І-ту геофізики НАН України, на відповідних кафедрах вузів та у відомчих НДІ.
Зміст |
Історія картографії [ред.]
Початок дослідження земної поверхні відноситься до сивої давнини, перші спроби опису та зображення місцевості виникли одночасно з писемністю[2]. Одними з перших розробкою географічних карт зайнялися китайці. Батьком китайської картографії вважаєть Пей Сю.
Картографія в СРСР [ред.]
Наявні завдання планового розвитку СРСР зумовили бурхливий розвиток картографії в країні, поставили умови створення грандіозних капітальних картографічних творів. Ініціаторами таких робіт виступили геодезист Ф. М. Красовський та географ О. О. Борзов. У 1924-1925 роках Вище геодезичне управління ВРНГ почав складати географічні описи до аркушів топографічних карт масштабу 1:100000.У 1927-1929 роках, за участі Борзова були складені мілкомасштабні загальногеографічні карти на всю територію країни. У 1930-1940 роках було розроблено нові методи зображення рельєфу, створено гіпсометричні карти Європейської частини СРСР (1939, під керівництвом Т. Н. Гунбіної); СРСР (1949, під керівництвом І. П. Заруцької). За період 1935-1950 років було картографовано в масштабі 1:100000 малозаселені неосяжні території тундри та тайги, широко впроваджено стереотопографічний метод зйомки. З 1950 років відбувся перехід до великомасштабних зйомок, широке впровадження аерофотозйомок. Створено Морський атлас, фундаментальна праця з географії морів та океанів, Атлас світу (1954).[2]
Географічна картографія [ред.]
Географічна картографія — наука про відображення та дослідження географічних систем через географічні карти та інші картографічні моделі[3]. Її концепція виражається в системному підході до картографування природних територіальних (ПТК) та соціально-економічних (СЕК) географічних систем різної складності та різного просторового охоплення — від місцевого (локального) до планетарного (глобального). Такий підхід зумовлює відображення елементів (компонентів), структури (будови), внутрішніх та зовнішніх зв'язків картографованої системи, а також факторів (чинників) та процесів, які визначають її функціонування (існування). Основні теоретичні положення науки розроблені московським картографом К. О. Саліщевим у кінці 1970 — на початку 1980-х років.
Цифрова картографія [ред.]
Див докладніше Цифрова картографія
Розділ картографії, що охоплює теорію і практику створення і використання цифрової картографічної продукції. Цифрова картографія є не стільки самостійним розділом картографії, скільки її інструментом, обумовленим сучасним рівнем розвитку технології.
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ а б Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
- ↑ а б (рос.) Подобедов Н. С. Общая физическая география и геоморфология. — М.: Недра, 1974. С. 312.
- ↑ Топографія. Геодезія. Аерокосмічні методи дослідження Землі. Картографія. Словник-довідник
Література [ред.]
- Лашко С. П. Розвиток картографії на теренах України: Давня Доба / Вісник КДПУ імені Михайла Остроградського. Випуск 5/2009 (58). Частина 1.
- Межгосударственный стандарт. ГОСТ 28441-99. Картография цифровая. (рос.)
- ГОСТ 21667-76. Картография. Термины и определения
