Папір
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Папі́р — волокнистий матеріал, що представляє собою тонкий шар переплетених і зчеплених між собою волокон, що пройшли спеціальну механічну і хімічну обробку. Використовується для друку, пакування та в різних технічних цілях.
Зміст |
[ред.] Виготовлення
Вперше виготовили папір у Китаї у 105 році. Звичайно технологія вироблення його була примітивною, але головним було його створення. До цього сувої з папірусу були в стародавньому Єгипті: ці сувої до певної міри також можна вважати папіром, за технологією виготовлення обидва види паперу були дуже схожими, хоча різниця полягала у матеріалі. Основними компонентами паперу є целюлоза та деревна маса. Для надання паперу певних оптичних і технологічних властивостей до основної маси додають різноманітні домішки (дрібно розмолоті мінеральні суміші: проклеюючі, фарбники, наповнювачі тощо).
Проклейку паперу проводять поверхневим методом, тобто клей наносять на поверхню паперу. Для цього використовують модифікований крохмаль або натрієву сіль карбоксиментилцелюлози. Сіль також можна вводити в масу; тоді використовується каніфольний, каніфольно-парафіновий або синтетичні клеї. Проклейка підвищує гідрофобність паперу, сприяє ліпшому сприйняттю друкарської фарби, що особливо важливо для паперу, який призначений для друку способом плоского офсетного друку.
Введення в паперову масу наповнювачів (каоліну, талька, гіпсу, двоокису титану, крейди та інших) підвищує її поверхневу гладкість, зменшує прозорість паперу. Надмірне введення наповнювачів викликає сильне пилення і зменшує поверхневу міцність паперу, що призводить до вищипування окремих частин, налипанню їх на декель офсетного циліндра і зниження якості друкованих відбитків. З іншого боку, часті зупинки друкарської машини для змивання декеля значно знижують продуктивність друкарської машини і не забезпечують ідентичності тиражних відбитків. Для усунення подібних явищ в офсетний папір вводять менше наповнювачів, ніж в папір, призначений для друку іншими способами.
Для виготовлення високоякісної книжково-журнальної і художньої продукції випускають крейдований папір. Гладкість та білизна крейдованого паперу досягається за рахунок нанесення на поверхню паперу мінеральної суспензії окису барію. Після нанесення поверхневого шару папір сушать і потім каландрують на суперкаландрах.
Друкарський папір випускається як в рулонах, так і в аркушах товщиною від 0,05 до 0,5 мм і масою квадратного метра до 300 г.
[ред.] Типи паперу
За призначенням папір поділяють:
- Для друку: друкарський
- Для писання: зошитовий, поштовий
- Креслярсько-рисувальний: калька
- Електроізоляційний: кабельний, конденсаторний
- Санітарно-побутовий: туалетний, гігієнічний
- Фільтрувальний: фільтри для нафтопродуктів, лабораторні фільтри
- Промислово-технічний: патронний, лугостійкий, наждачний
- Світлочутливий: основа для фотопаперу
- Перебивний: копіювальний
- Пакувальний: мішковий
[ред.] Дивись також
| Гляньте папір у Вікісловнику, вільному словнику. |
стандарт розміру аркуша паперу ISO 216
[ред.] Література
- Поліграфія та видавнича справа [Текст] : рос.-укр. тлумачний слов. / уклад. : Б. В. Дурняк, О. В. Мельников, О. М. Василишин, О. Г. Дячок. — Львів : Афіша, 2002. — 456 с. — ISBN 966-7760-79-0
- Тлумачний словник термінів целюлозно-паперового виробництва [Текст] / уклад. В. А. Сологуб ; ВАТ «УкрНДІ паперу» ; рец. Л. Т. Масенко, П. В. Король, В. П. Світельський. — К : Києво-Могилянська академія, 2005. — 300 с. — Бібліогр.: с. 298. — 500 пр. — ISBN 966-5183-25-7
- Жидецький Ю. Ц. Поліграфічні матеріали [Текст] : підруч. / Ю. Ц. Жидецький, О. В. Лазаренко, Н. Д. Лотошинська, О. В. Мельников та ін. — Львів : Афіша, 2001. — 328 с. — ISBN 966-7760-35-9