Прозелітизм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Прозелітизм (від грец. προσήλυτος — новоприбулий) — прагнення завербувати якомога більше прихильників (прозелітів) якого-небудь вчення; палка відданість новоприйнятому вченню, новим переконанням.

Прозеліт (Діян. II, 10 та ін) (прибулець, чужинець) — назва дана юдеями особам, наверненим з язичництва до юдейської віри (Мф. ХХIII, 15). Відповідне цьому єврейське слово переведено в Старому Завіті словом: чужинець, мандрівник, прибулець[1].

Прозелитізм схвалюється не в усіх релігіях та релігійних течіях: в ендогамних етноконфесійних громадах друзів та алавітів він прямо заборонений. Але для більшости світових релігій на тому чи тому етапі розвитку прозелітизм характерний.

Виноски[ред.ред. код]

  1. Прзелит(рос.)

Див. також[ред.ред. код]