Рабин
| основні поняття |
|
Основи віри
Тора • Танах • Мішна • Талмуд • Мішне Тора • Шульхан Арух • Зогар Видатні особи
Мойсей • Давид Шабат • Рош Гашана • Йом-Кіпур Див. також
Євреї • Сіонізм • Зірка Давида |
Рабин (раввін, раббі, ребе) — керівник юдейської общини, її духовний наставник. В ортодоксальному та консервативному напрямах юдаїзму рабинами можуть бути тільки чоловіки. Титул "рабі" кандидати отримують через рукопокладання свого вчителя — обряд отримання "сміхи". Хоча відомі випадки, коли рабинами ставали навіть без відповідного обряду, а просто через визнання єврейською громадою, до якої належить кандидат на цю посаду. Надається після отримання єврейської релігійної освіти, дає право очолювати конгрегацію або общину, викладати в єшиві й бути членом релігійного суду.
В юдейських талмудичних джерелах термін рав, рабин, ребе, раббі вперше з'являється через 250—300 років по описаних в Євангеліях подіях, тобто незадовго до того, як було кодифіковано Новий Заповіт християнською Церквою. Обряд освячення в рабини — сміха, буквальне покриття, висвячування. Історично відомі і інші форми освячення в рабини. У сучасному Ізраїлі рабин також — державний чиновник, службовець раввіната міста і країни.
У деяких інших країнах (Франція, Великобританія, Росія, Україна і т. д.) у юдеїв ортодоксальної течії існує титул головного, або верховного рабина, що не має стосунку до Галахи або інших версій юдейського закону. У Росії й в Україні головний рабин є також у прибічників реформістського юдаїзму.
| Це незавершена стаття про юдаїзм. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
