Прудіус Олег Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прудіус Олег Олександрович
Володимир Козлов у грудні 2010
Володимир Козлов у грудні 2010
Володимир Козлов у грудні 2010
Загальна інформація
Прізвиська Володимир Козлов, Олександр Козлов
Громадянство Україна Україна,
США США
Місце проживання Бал-Гарбор, Флорида, США
Народження 27 квітня 1969(1969-04-27) (55 років)
Київ,УРСР,СРСР
Зріст 193 см
Вага 134 кг
Спорт
Вид спорту Реслінг
Статус професіонала 2006
Завершення виступів 2012
Участь і здобутки
CMNS: Прудіус Олег Олександрович у Вікісховищі

Олег Олександрович Прудіус (нар. 27 квітня 1969). Український та американський спортсмен, зокрема гравець в американський футбол, майстер східних єдиноборств, борець та професійний реслер, більш відомий під своїм псевдонімом Володимир Козлов. Після завершення спортивної кар'єри наразі працює в Impact Wrestling як російськомовний коментатор[1]. Набув популярності завдяки виступам у WWE, де здобув чемпіонство у командній першості WWE Tag разом із Сантіно Марелою[2]. Він займається вільною боротьбою, регбі, футболом, самбо, кікбоксингом, дзюдо, джиу-джитсу, бразильським джиу-джитсу та змішаними єдиноборствами[3].

Прудіус також працював як актор, зігравши невелику роль у фільмі «25-та година» Спайка Лі[3], а також незначну роль у другому сезоні серіалу HBO «Дроти». Прудій також зіграв роль у фільмі Грайндхаус. Прудіус був першим українцем, який коли-небудь виступав у WWE[3].

До виступів у професіному реслінгу[ред. | ред. код]

Прудіус здобув численні досягнення, ставши чемпіоном США з відкритого чемпіонату самбо у важкій вазі у 2005 році та міжнародним чемпіоном у важкій вазі Сполучених Штатів Америки з кікбоксінгу (USKBA)[3]. Він також грав у американський футбол за збірну України, а також за міський коледж Санта-Барбари[2].

Кар'єра професійного реслера[ред. | ред. код]

World Wrestling Entertainment/WWE[ред. | ред. код]

Deep South Wrestling and Ohio Valley Wrestling (2006—2008)[ред. | ред. код]

17 січня 2006 року World Wrestling Entertainment (WWE) оголосила, що Прудій підписав контракт і був направлений у Deep South Wrestling (DSW)[4]. 7 квітня 2006 року він дебютував під своїм справжнім ім'ям і провів свій перший матч у DSW проти Боббі Вокера.

5 травня 2006 року Прудіус провів свій перший безтрансляційний матч WWE під час домашнього шоу в Сан-Хосе, Каліфорнія, перемігши Роба Конвея. Наступної ночі на іншому домашньому шоу в Сакраменто, штат Каліфорнія, Метт Страйкер висловився на промо про Прудія, назвавши його «брудним емігрантом», змусивши Прудія напасти на нього. Потім Прудій взяв мікрофон і сказав, що він «гордий бути в Америці».

У епізоді Raw 18 грудня 2006 року Прудій виступив у ролі потенційного новачка WWE на ім'я Володимир Козлов, що стало його псевдонімом. Протягом наступних кількох тижнів Козлов давав інтерв'ю у програмі WWE, заявляючи про свою любов до WWE.

Перегони за титул чемпіона WWE (2008—2009)[ред. | ред. код]

У епізоді SmackDown 4 квітня 2008 року Козлов дебютував у WWE як хіл, з унікальною примхою — відсутності музики та відео. Його «вхід» на ринг складався з повної темряви, за винятком одиночного прожектора, що слідував за ним. У своєму першому матчі він переміг Метта Бентлі[5], і протягом наступних тижнів Козлов легко виграв кілька матчів, спочатку проти місцевих талантів, а потім проти таких реслерів як Колін Делані[6], Фунакі[7], Нунціо[8], Шеннон Мур[9], Джиммі Ван Ян[10], Джеймі Нобл[11] і Доміно[12]. У епізоді SmackDown від 11 липня Козлов дебютував з музикою та відео. Козлов переміг того дня Стіві Річардса[13].

Козлов на SmackDown 2008 року

На наступних тижнях, оскільки Козлов продовжував легко вигравати матчі, він почав вимагати «кращої конкуренції». У епізоді SmackDown 12 вересня він почав шукати конкурентів з атаки на Джеффа Харді. Протягом наступних тижнів Козлов продовжуватиме атакувати як Харді, так і чемпіона WWE Тріпл Ейча, врешті-решт розпочавши невпевнену ворожнечу між ними трьома за чемпіонство WWE. У епізоді SmackDown від 7 листопада Козлов виборов матч проти Тріпл Ейча за титул WWE на Survivor Series, перемігши Трунаря шляхом дискваліфікації після того, як на нього напав Джефф Харді[14]. Спочатку матч мав намір включати Козлова, Джеффа Харді та Тріпл Ейча, хоча Харді був видалений через травму по сюжетній лінії. Результатом цього стало додавання Еджа до матчу, поки тривав матч, і врешті-решт Едж переміг Тріпл Ейча та виграв титул.

Продовжуючи гонитву за чемпіонством WWE, Козлов не зміг виграти матч проти чемпіона ECW Метта Харді за черговий титул. Це призвело до двох зустрічей на шоу Armageddon, де Козлов здобув свою першу перемогу на pay-per view шоу, перемігши Харді в матчі без титулу[15]. Козлов брав участь у матчі Royal Rumble 2009 року, виступаючи шостим учасником, але був усунутий Тріпл Ейчем, після того як сам усунув Великого Калі, Карліто та Монтела Вонтав'єра Портера. Потім він претендував на участь у матчі No Way Out на Elimination Chamber. Непереможна серія Козлова на телевізійних виступах в одиночних матчах закінчилася 2 березня 2009 року в епізоді Raw, в якому він зазнав поразки від Шона Майклза[16]; перемога в цьому матчі надавала нагоду вийти проти Гробаря на WrestleMania XXV.

ECW (2009—2010)[ред. | ред. код]

13 квітня 2009 року Козлов був призначений до бренду ECW у рамках проєкту WWE Draft 2009 року. Незабаром після зміни шоу його персонаж був змінений, щоб ще більше підкреслити навчання, яке він пройшов у російських військах. Він виграв свій перший матч за цей бренд, коли легко переміг місцевого конкурента. У епізоді ECW 30 червня він разом з Вільямом Рігалом переміг Крістіана та Томмі Дріммера[17]. Його перша поразка в одиночному змаганні на ECW відбулася 7 липня в епізоді ECW, де він програв матч претендента № 1 проти Крістіана за чемпіонство ECW.

21 липня Козлов розпочав протистояння з Ізекілем Джексоном[18]. У епізоді ECW 18 серпня Джексон виступив у команді з чемпіоном ECW Крістіаном проти команди Козлова та претендента номер один Вільяма Регала[19].

У команді з Сантино Мареллою (2010—2011)[ред. | ред. код]

У епізоді Raw 6 грудня Козлов і Марелла здобули командне чемпіонство WWE, перемігши титулованих чемпіонів Хіта Слейтера та Джастіна Ґабріеля, Марка Генрі та Йоші Тацу та братів Усо у командному матчі з чотирма командами. На TLC Козлов і Марелла перемогли Слейтера та Ґабріеля шляхом дискваліфікації, щоб зберегти титул. Дует втратив титул командного чемпіонства у матчі проти Слейтера та Ґабріеля на Elimination Chamber 2011 року. Козлов повинен був бути учасником матчу з восьми чоловік на WrestleMania XXVII. Однак під час матчу WrestleMania Axxess на нього напала банда The Corre, а Кофі Кінгстон зайняв його місце на заході.

Останній матч Козлова у WWE відбувся 5 серпня в епізоді SmackDown, де він програв Марку Генрі. Після матчу Генрі зламав ліву ногу Козлову, перш ніж Шеймус зійшов на ринг і врятував його від Генрі. Того ж дня WWE оголосила про звільнення Козлова.

Inoki Genome Federation (2011—2012)[ред. | ред. код]

30 серпня 2011 року було оголошено, що 3 вересня Прудіус вперше виступить після завершення кар'єри у WWE. Прудіус підписав контракт в японській компанії Inoki Genome Federation (IGF) під своїм новим псевдонімом Олександр Козлов[20]. Він дебютував 3 вересня на Genome17, програвши Еріку Хаммеру менше ніж за три хвилини. 2 грудня Козлов переміг Монтанью Сільву. 26 травня 2012 року На Genome 20 IGF Прудіус бився з Жеромом Ле Баннером за чемпіонство IGF, але програв за три хвилини[21]. 10 липня Прудіус отримав реванш за титул, але знову програв Джерому Ле Баннеру. Він не виступав з моменту свого останнього матчі на IGF[22], вирішивши зосередитися на роботі актора і каскадера.

Impact Wrestling (2021–тепершній час)[ред. | ред. код]

26 квітня 2021 року Прудій приєднався до Impact Wrestling як російськомовний коментатор через Rutube. Його дебют відбувся на Rebellion 2021 року[23].

Титули та досягнення[ред. | ред. код]

Бойові мистецтва[ред. | ред. код]

  • Самбо
    • USA Open Heavyweight Sambo Champion (2005)
  • Кікбоксінг
    • United States Kick-Boxing Association International Heavyweight Grappling Champion

Професійний реслінг[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ PWTorch.com - WWE News: Vladimir Kozlov becomes a U.S. citizen today. www.pwtorch.com. Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  2. ↑ а б Vladimir Kozlov. WWE (англ.). Архів оригіналу за 16 квітня 2020. Процитовано 19 вересня 2021.
  3. ↑ а б в г "Vladimir Kozlov resume" (PDF). Carry Company. 16 червня 2008. Архів оригіналу (PDF) за 20 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  4. ↑ Oleg Prudius. IMDb. Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  5. ↑ Mixed Emotions. WWE (англ.). Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  6. ↑ Championship Friday. WWE (англ.). Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  7. ↑ Fear and loathing in Grand Rapids. WWE (англ.). Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  8. ↑ Stood up. WWE (англ.). Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  9. ↑ The Animal is Running Wild. WWE (англ.). Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  10. ↑ California dreamin'. WWE (англ.). Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 19 вересня 2021.
  11. ↑ Spear of influence. WWE (англ.). Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  12. ↑ SmackDown goes gold. WWE (англ.). Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  13. ↑ SmackDown: Endless love?. WWE (англ.). Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  14. ↑ Going to the extreme. WWE (англ.). Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  15. ↑ Shows. WWE (англ.). Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  16. ↑ Breaking the news. WWE (англ.). Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  17. ↑ Rough Draft. WWE (англ.). Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  18. ↑ What's in the cards for ECW?. WWE (англ.). Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  19. ↑ A Regal road to SummerSlam. WWE (англ.). Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  20. ↑ PWTorch.com - Kozlov's in-ring return announced, what is his new wrestling name?. www.pwtorch.com. Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  21. ↑ IGF Genome 20 at Tokyo Dome City Geopolis wrestling results - Internet Wrestling Database. www.profightdb.com. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 19 вересня 2021.
  22. ↑ "Matches « Vladimir Kozlov « Wrestlers Database « CAGEMATCH - The Internet Wrestling Database". Cagematch.net. 23 лютого 2019. Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  23. ↑ at 7:21pm, Published 30th April 2021 (30 квітня 2021). Vladimir Kozlov Makes Interesting Return To Wrestling. WrestleTalk (брит.). Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  24. ↑ Ohio Valley Wrestling. web.archive.org. 17 січня 2010. Архів оригіналу за 17 січня 2010. Процитовано 19 вересня 2021.
  25. ↑ Hanstock, Bill (11 серпня 2009). Full PWI 500 for 2009. Ring Psychology (англ.). Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 19 вересня 2021.
  26. ↑ WWE.com: 20101206 - Santino Marella & Vladimir Kozlov. web.archive.org. 22 вересня 2012. Архів оригіналу за 7 березня 2013. Процитовано 19 вересня 2021.
  27. ↑ Raw. WWE (англ.). Процитовано 19 вересня 2021.[недоступне посилання]
  28. ↑ "Awards". Cagematch.de. Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  29. ↑ Meltzer, Dave (26 січня 2011). "Biggest issue of the year: The 2011 Wrestling Observer Newsletter Awards Issue". Wrestling Observer Newsletter. ISSN 1083-9593.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Прудіус_Олег_Олександрович&oldid=42372830