Птеригопліхт парчевий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Птеригопліхт парчевий
Sailfin-pleco.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Остаріофізи (Ostariophysi)
Ряд: Сомоподібні (Siluriformes)
Родина: Лорікарієві (Loricariidae)
Рід: Птеригопліхт (Pterygoplichthys)
Вид: Птеригопліхт парчевий
Біноміальна назва
Pterygoplichthys gibbiceps
(Kner, 1854)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Pterygoplichthys gibbiceps
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Pterygoplichthys gibbiceps

Птеригопліхт парчевий (Pterygoplichthys gibbiceps) — вид прісноводних риб із родини Лорікарієвих. Мешкає в басейні ріки Амазонка в Південній Америці. Акваріумна риба.

Зовнішній вигляд[ред.ред. код]

Тіло сплющене зверху, видовжене. Одна пара вусів. Статевозрілі особини у природних умовах досягають 50 см[1], в акваріумах ростуть до 20-30 см. Тривалість життя до 20 років. У цих риб добре розвинені ротові присоски, завдяки чому вони можуть присмоктуватися до вертикальних поверхонь. Для цих сомів характерним є наявність гребеня перед крупним спинним плавцем, який складається з 12-13 променів та нагадує за формою парус, а довжина його першого променя дорівнює довжині голови. Самці більші за самок, забарвлення у них більш яскраве, а на видовжених грудних плавцях знаходяться шипи. У дорослих самців геніальний сосочок відкопилюється, у самок він притискається до тулуба. Тіло парчевого птеригопліхта прикрашене леопардовим малюнком, що складається з плям у діапазоні від кофейно-коричневого до чорного кольорів, які облямовані жовтими смужками. Узор на голові більш дрібний, ніж на тілі. Із збільшенням розмірів малюнок стає дрібніший, у старих особин може зовсім зникати.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Парчевий птеригопліхт мешкає в Південній Америці в басейнах рік Амазонки та Оріноко. У природних умовах зустрічається у Бразилії, Еквадорі, Перу та Венесуелі. Мешкає у прісних водах із pH: 6,0 — 8,0; dH: 5 — 19 та температурою 23 — 27°C[1]. Найчастіше тримаються мілководних ділянок рік зі слабкою течією, а також на затоплених ділянках під час сезону дощів. Може переносити нестачу кисню у воді. За допомогою кровоносної системи свого кишечника може засвоювати атмосферне повітря. Для цього він піднімається до поверхні та заковтує ротом повітря. Переносить період посухи. У цей час парчевий птеригопліхт впадає у сплячку та знаходиться у печерах з мулу вздовж берегів. Печери також використовує для дозрівання ікри.[2]

Утримання в акваріумах[ред.ред. код]

Glyptoperichthys gibbiceps.JPG

У цілому невибагливий до умов утримання. Необхідний акваріум від 100 літрів. Парчевий птеригопліхт — придонний мешканець, активні переважно ввечері та вночі. Тому рекомендується створення сховищ, де риби можуть перебувати вдень. В акваріумі необхідна фільтрація, аерація та щотижнева заміна до 50% води. Рекомендується утримувати при 22-30 °C, dH 4-20°, pH 6,5-8,2[2].

Парчевий птеригопліхт, не дивлячись на чималі розміри, добре співіснує з іншими рибами невеликого розміру, особливо якщо вони мешканці середніх та верхніх шарів. До великих риб можуть проявляти агресію.[3]

У раціоні переважають рослинні корми. Їх можна годувати огірком, листям шпинату, салату, капусти, кропиви, кульбаби, а також різноманітними водоростями та водними рослинами. Для оптимального раціону необхідно додавати тваринні корми: мотиль, трубочник, подрібнені креветки. Співвідношення тваринного і рослинного кормів повинно бути 2:3. Також ці риби добре поїдають сухий корм у вигляді пластівців та гранул. Дорослі соми можуть поїдати акваріумні рослини. Птеригопліхт парчевий користується популярністю серед акваріумістів завдяки своій здатності живитися мікроскопічними водоростями, що вкривають підводні предмети. Такою поведінкою він очищає скло акваріума.

В акваріумі повинні бути корчі — соми не тільки ховаються в них удень, але і обгризають. Відсутність корчів може привести до кишкових розладів.

Розведення цих сомів в акваріумах не здійснюється через неможливість стоврення необхідних умов — глибоких нерестових нор.

Посилання[ред.ред. код]